про призначення судового розгляду
Справа №:755/18845/17
Провадження №: 1-кп/755/431/19
"25" лютого 2020 р.
м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , та сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000051 від 01.01.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 ККУкраїни, встановив :
У провадження суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що, згідно ст.ст. 315, 316 КПК України, справа, підлягає призначенню до судового розгляду, з огляду на таке.
Під час підготовчого судового засідання не встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
У світлі чого судом проведено підготовку до судового розгляду у ході якої, відповідно до ст. 315 КПК України, вирішено питання, пов'язані власне з такою підготовкою визначені п.п. 1-5 ч. 2 указаної статті зазначеного Кодексу.
Так, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою відносно обвинувачених, суд виходить з того.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обставин визначених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність застосування запобіжного заходу прокурор обґрунтовує тим, що у провадженні є дійсними обставини передбачені ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
У той час, як сторона захисту у підготовчому судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, яке стосується ОСОБА_6 враховуючи те, що прокурор не довів, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та обрати більш м'який запобіжний захід, що стосується клопотання відносно ОСОБА_7 , то воно є недоречним та підлягає відмові, так як особа вже утримується під вартою.
В свою чергу суд ураховує, що відповідно до обвинувального акта обвинуваченим висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
На час порушеного у клопотанні питання, про обвинувачених встановлено, такі відомості:
· ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий;
· ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Києва, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.
Обвинувачений ОСОБА_6 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не мають специфічних особливостей стану здоров'я, мають типові соціальні зв'язки для їх віку та статусу, прийнятну репутацію.
Що стосується клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , так як останньому обрано тотожний запобіжний захід в іншому кримінальному провадженню, таке клопотання є недоречним.
За таких умов, суд ураховуючи наведене уважає, що у провадженні в цей час, є дійсними обставини регламентовані п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194 КПК України, оскільки наявні дані, які підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений має певне відношення до подій відображених в обвинувальному акті (суд не удається на цій стадії до оцінки його дій та ролі з точки зору норм КК України, а лише констатує факт, того, що вони пов'язані з цими подіями, що власне слідує з позиції захисту, висловленої у цьому засіданні).
Також, суд сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії))вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається кримінальному переслідуванню.
Разом з тим, суд не може погодитися з тим, що заявник довів обставини визначені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, так як доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містять чітких обґрунтувань неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у зв'язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин суд, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 відмовити та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для них, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов'язків.
Серед іншого, визначено, що зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ст. 27 КПК України, відсутні.
З'ясовано, що подана ОСОБА_8 позовна заява до обвинувачених, як відповідачів, за позовом про відшкодування шкоди завданої злочином (кримінальним правопорушення) за своєю формою та змістом відповідає у цілому вимогам КПК та ЦПК України, відповідно й підлягає прийняттю до розгляду судом.
Щодо клопотання потерпілого про забезпечення позову, яке міститься у рамках позовної заяви, то перевіривши виконання вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд вважає за необхідне його повернути заявнику, у зв'язку з недотриманням вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, що вказує на те, що воно за своєю суттю є сумнівним,
Тим самим, підготовка до судового розгляду є завершеною.
Згідно ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст.ст. 28, 316 КПК України.
З цих підстав суд, керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, постановив:
призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040000051 від 01.01.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожного окремо, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 ККУкраїни, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 24 на 05.03.2020 о 15:30 год.
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до суду та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, з покладенням строком до 24.04.2020 наступних обов'язків:
? прибувати до суду із встановленою періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;
? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
? утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , окрім, як під час процесуальних дій в суді;
? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині у задоволенні цього клопотання прокурора відносно ОСОБА_6 , відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.
Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Роз'яснити цивільним відповідачам, що вони мають право подати суду письмові заперечення проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або ж визнавати позов повністю чи частково.
Заяву ОСОБА_8 про забезпечення цивільного позову, що міститься в рамках позовної заяви, повернути заявнику.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:00 год. 02.03.2020.
С у д д я О. Бірса