Номер провадження 2/754/1817/20 Справа №754/8958/19
Іменем України
17 лютого 2020 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Клочко І.В.,
при секретарі Шевчук М.В.
за участю
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивують тим, що позивач ОСОБА_2 є власником особового рахунку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира приватизована, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1999 р. У приватизації приймали участь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва на спадщину за законом №10-412 від 22.11.2013р. після смерті ОСОБА_5 1/3 частини квартири успадкував ОСОБА_2 .
У січні 2015 р. був укладений шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що сімейно-шлюбні відносини не склались, відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2018 р. шлюб було розірвано.
Колишня дружина позивача ОСОБА_1 не є членом сім'ї з травня 2018р., виїхала з квартири разом з усіма своїми речами і жодного разу в даній квартирі не з'являлась.
З огляду на викладене, позивачі просять визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, оскільки остання не проживає в квартирі без поважних причин тривалий час.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовну заяву за викладеними в ній обставинами та просили задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, повідомлена про час та місце розгляду справи була належним чином, причин не явки суду не повідомила.
Суд, заслухавши позивачів та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1999р., ОСОБА_6 є власником 1/3 частини спірної квартири та ОСОБА_1 є власником 1/3 частини спірної квартири.
Належна на праві власності 1/3 частина ОСОБА_4 була успадкована ОСОБА_7 , відповідно до свідоцтва на спадщину за законом №10-412 від 22.11.2013р.
Згідно рішення Деснянського районного суду м. києва шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.
Позивачі стверджують, що з травня 2018р. відповідач ОСОБА_3 в квартирі не проживає, речі, які б їй належали в квартирі відсутні.
Факт не проживання (відсутності) за місцем реєстрації ОСОБА_3 без поважних причин підтверджується наданими позивачами актами від 10.10.2018р., 17.05.2018р., 11.04.2019р.
Частиною 1 статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК УКраїни, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не проживає на спірній житловій площі понад один рік без поважних причин, а тому наявні підстави для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на підставі ст. 405 ЦК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на кожного позивача витрати по сплаті судового зборіу в розмірі по 768,40 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.405 ЦК України, ст.ст.12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя