ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15733/19
провадження № 2/753/1311/20
"17" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Долі М.А.
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
08.08.2019 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 3 000 грн. 00 коп., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08.08.2019 і до досягнення нею повноліття.
На обґрунтування позову позивач вказує, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.06.2016 присуджено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000 грн. щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2016 і до досягнення нею повноліття. На даний час відповідач сплачує аліменти у розмірі 1 000 грн. 00 коп., щомісяця, проте цих коштів на утримання дитини не вистачає. Малолітня донька проживає з нею, вона несе витрати на її утримання, забезпечує її лікування в разі потреби, займається її вихованням, а це потребує і матеріальних зусиль і витрат, в тому числі. Відповідач працює, аліменти нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей він не має, батьки на його утриманні не перебувають. Потреби дитини значно зросли, вона перейшла до 6-го класу, навчається додатково у гуртку англійської мови, де навчання коштує 400 грн. у місяць, також вона сплачує за харчування в школі. Перед початком навчання вона придбала шкільний одяг, взуття, шкільне приладдя, відповідач коштів на це не надає. Таки витрати вона несе самостійно. Дитина розвивається, їй цікаво читати нові книги, журнали, відвідувати музеї. Проте відповідач ці витрати оплачувати не бажає. Її прохання розподілити витрати пов'язані з навчанням він ігнорує. З часу винесення рішення значно зросли витрати на комунальні послуги та вартість продуктів. А тому витрати на виховання та проживання дитини збільшились. Маючи змогу сплачувати більше, відповідач сплачує лише 1000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні позивач позов підтримала пославшись на обставини викладені в ньому та просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, направив заяву з проханням відкласти розгляд справи, оскільки він проживає вже 6 років в м. Красноярськ РФ, тому фізично не може прибути в засідання.
Суд з'ясувавши думку позивача, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомленим про судове засідання завчасно, був обізнаний у розгляді справи та її суті, направив на адресу суду довідку про свої доходи, мав можливість використати своє право на подання відзиву, проте його не використав, враховуючи розумність строку розгляду справ, суд провів розгляд справи без участі відповідача.
Вислухавши позивача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.11.2006, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 04.10.2012 розірвано (а.с.9)
Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Встановлено, що донька проживає разом з позивачем (а.с. 19,20, 24).
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23.06.2016 (а.с. 10-12), яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1 000 грн., щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.02.2016 і до досягнення нею повноліття.
Відповідно до копії довідки з ТОВ «АНГАРА» (м. Красноярськ, РФ) від 26.11.2019, ОСОБА_2 працює в ТОВ «АНГАРА» слюсарем з 01.05.2018 та його середня заробітна плата за січень - листопада 2019 отримана на руки становить 143 550 RUB.
Отже судом встановлено, що відповідач проживає в м. Красноярськ, РФ та має зареєстроване місце проживання в Україні (а.с. 26).
Позивач вказує, що відповідач надає кошти на утримання дитини згідно рішення суду, проте їх катастрофічно не вистачає, оскільки дитина росте та на її утримання вона витрачає більше грошей, що погіршує її матеріальний стан.
У відповідності до ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у справі № 755/14148/18 від 25.09.2019 визначено, що аліменти не обов'язково мають присуджуватись у мінімальному розмірі, передбаченому ст. 182 СК України, а також встановлено, що відповідач має довести свою неспроможність платити аліменти, встановлені судом. Також ВС дійшов висновку, що сам факт відсутності у одного з батьків можливості надавати певний розмір утримання своїй дитині не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при встановленні розміру аліментів. Така обставина не є підставою звільнення батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки донька сторін проживає разом з матір'ю, так оскільки ОСОБА_2 є її батьком та на нього покладено однаковий з ОСОБА_1 обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини, враховуючи, дохід відповідача, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для збільшення розміру аліментів, проте в сумі меншій ніж обрала позивач, а саме у розмірі 1 500 грн. 00 коп., оскільки сума 3 000 грн. позивачем в достатній мірі не обґрунтована.
Аліменти на утримання дитини згідно ч.1 ст.191 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, однак, приймаючи до уваги те, що аліменти були вже присудженні рішенням Дарницького районного суду м. Києві від 23.06.2016, а предметом судового розгляду є збільшення розміру аліментів, то в даному випадку, збільшений розмір аліментів повинен стягуватись з дня набрання рішення суду законної сили.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн., від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 211, 258, 259, 263, 265, 268, 274- 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 180 - 182, 184, 191, 192 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментних зобов'язань ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2016 року.
Від дня набрання рішенням законної сили стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Заставенко М.О.
Повний текст рішення складений 21.02.2020