ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3366/20
провадження № 1-кс/753/988/20
"24" лютого 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, одруженого (зі слів), державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, освіта середня технічна, без місця реєстрації, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.02.2019 вироком Дарницького районного суду м. Києва, який змінено 03.07.2019 вироком Київського апеляційного суду за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-
Старший слідчий СВ Дарницького УП ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12020100020001076 по підозрі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу у кримінальному провадженні та недостатністю менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Зазначив, що від органу досудового розслідування не переховувався.
За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.
18.02.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення. Його причетність до інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами, зокрема: протоклом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, протоколами оглядів місця події, протоколами допитів потерпілої, протоколами допитів свідків, постановою про визнання речових доказів, протоколами впізнання та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що останній уродженець м. Вінниця, громадянин України, одружений (зі слів), державні нагороди та пільги відсутні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, освіта середня технічна, без місця реєстрації, тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 05.02.2019 вироком Дарницького районного суду м. Києва, який змінено 03.07.2019 вироком Київського апеляційного суду за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
Вищевказані дані про особу підозрюваного, суворість можливого покарання вказують на існування ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, ступінь яких є надзвичайно високим.
Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Тримання під вартою відповідно до статті 5 § 1 (с) має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, §§ 55-56).
Постанова про тримання під вартою повинна містити конкретні підстави і встановлювала точну тривалість такого заходу (Meloni проти Швейцарії, § 53).
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov проти Росії § 140). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov проти Росії, § 183; Lelievre проти Бельгії, § 97; Shabani проти Швейцарії, § 62).
Отже, суд повинен розглянути можливість застосування менш інтрузивних заходів, ніж тримання під вартою (Ambruszkiewicz проти Польщі, § 32).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суворість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як тимчасове утримання підозрюваного під вартою, є найбільш доцільним і обґрунтованим забезпеченням кримінального провадження.
Обґрунтованість будь-якого строку тримання під вартою, яким би коротким він не був, має бути переконливо доведена владою (Idalov проти Росії § 140; Tase проти Румунії, § 40; Castravet проти Молдови, § 33; Belchev проти Болгарії, § 82).
По даному кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, виконати вимоги ст. 290 КПК України та надати можливість для здійснення ефективного захисту підозрюваного, уникаючи поспішного суду, а тому строк шістдесят днів визначений процесуальним законом, є об'єктивно виваженим та достатнім для завершення досудового розслідування і направлення обвинувального акту до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , вважаю за необхідне не визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Дія ухвали закінчується 23.04.2020.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 2.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2020.
Слідчий суддя: ОСОБА_1