ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 278/3145/19
провадження № 2/753/4190/20
"25" лютого 2020 р. м. Київ,
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., перевіривши відповідність позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва, вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України,
15 січня 2020 року, на підставі ухвали судді Житомирського районного суду Житомирської області від 17.12.2019 року, до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 21.01.2020 року вказана позовна заява залишена без руху як така, що подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу було надано строк для усунення недоліків, які в ній містяться, шляхом подання до суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали позовної заяви в новій редакції з її копією та копіями всіх документів, що додаються до неї, відповідно для всіх учасників справи, оскільки із поданої позовної заяви не вбачається на чию користь необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_1 кошти у розмірі 1 571,00 грн.,та до позовної заяви додані копії документів неналежної якості, що унеможливлює їхнє прочитання. Крім того, необхідно було надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору. Копії документів у відповідності до вимог ст.43, 95 ЦПК України, повинні бути скріплені власноручним підписом учасника справи.
21.02.2020 року від позивача надійшло клопотання в якому зазначено про те, що у позивача відсутня можливість здійснити оплату судового збору у зв"язку з відсутністю коштів на рахунках Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а відтак усунути недолік щодо оплати судового збору не є можливим. Просили визнати причини поважними та продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Тобто законодавством визначено чіткий перелік підстав, за яких суд може відстрочити сплату судового збору за подання позову на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення або звільнити від його сплати.
Крім того, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Однак позивачем не надано до суду клопотання щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обставини, на які посилається позивач щодо неможливості стплати судового збору не відповідають умовам, за яких суд може здійснити відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд вважає, що позивачем ухвалу суду щодо залишення позовної заяви без руху виконано не було, позивачем не було конкретизовано позовні вимоги щодо того, на чию користь стягувати кошти з відповідача, не надано до суду належної якості доданих до позовної заяви документів, що є порушенням принципу «рівності учасників судового процесу перед законом та судом», «змагальності сторін» та позбавить відповідача та суд дослідити зміст доказів, та відповідно реалізувати процесуальні права передбачені ЦПК України, не надано доказів сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивачем у встановлений строк не виконано вимоги відповідно до ухвали про залишення позову без руху, суддя вважає за необхідне повернути заяву з усіма доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення втрат сільськогосподарського виробництва, вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М.О. Заставенко