Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/339/20
Іменем України
25 лютого 2020 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
скаржника ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого від 27.12.2019р. про закриття кримінального провадження №12012250300000098 від 14.12.2012р., -
Скаржник ОСОБА_4 звернулася до суду із скаргою про скасування постанови слідчого від 27.12.2019р. про закриття кримінального провадження №12012250300000098 від 14.12.2012р. Зазначено, що постанова є незаконною, необгрунтованою, викладені в ній висновки суперечать фактичним обставинам справи. Слідчим не проведено ряд слідчих дій: не допитано ОСОБА_6 за участю спеціаліста - судово-медичного експерта; не здійснено додатковий допит потерпілої ОСОБА_4 за участю спеціаліста - судово-медичного експерта; не проведено слідчий експеримент з метою уточнення обставин у кримінальному провадженні; не здійснено одночасний допит особи, яка вчинила злочин ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_4 за участю спеціаліста - судово-медичного експерта; не здійснено слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин вчинення злочину; допущено порушення прав потерпілого при проведенні досудового розслідування, оскільки не залучено потерпілу до проведення слідчих дій; не долучено необхідні документи; слідчий не звертався до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до документів; не витребував медичні документи про проведення експертиз; не взято до уваги висновки комісійної експертизи №42-к від 23.10.2014р.; не усунуті недоліки, які визначені в ухвалах слідчих суддів; слідчим необгрунтовано прийнято позицію особи, яка вчинила злочин - ОСОБА_6 ; слідчий безпідставно уникнув виконання обов'язку по збиранню доказів, вступив у змову з ОСОБА_6 , сфальсифікував дані та навмисно виніс постанову про закриття кримінального провадження; слідчий замість доказування події злочину та вини винних осіб, поклав на себе обов'язки захисника ОСОБА_6 , свідомо перекручуючи фактичні дані, - виправдав ОСОБА_6 .
Таким чином, просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 27.12.2019р.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та її захисник ОСОБА_3 повністю підтримали доводи скарги та просили її задовольнити. Крім того, зазначили, що слідчим не була виконана ухвала слідчого судді про призначення по справі судової психолого-психіатричної експертизи.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги, яка є необгрунтованою. Зазначив, що предметом дослідження кримінального провадження є акт, складений експертом ОСОБА_6 . За результатами досудового розслідування не доведена винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а тому закрито кримінальне провадження. Ним вживались заходи для виконання ухвали слідчого судді про призначення психолого-психіатричної експертизи, але листом експерт повідомив, що таку експертизу провести неможливо.
В судове засідання не з'явився прокурор, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про поважність причин неявки не повідомлено.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріли справи за скаргою та кримінального провадження № 12012250300000098, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав:
відповідно до вимог ст. 303 ч.1 п.3 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч.1 ст. 304 КПК).
Встановлено, що постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 від 27.12.2019р. закрито кримінальне провадження №12012250300000098 від 14.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу вказаного кримінального правопорушення, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
02.01.2020р. вказана постанова направлена на адресу ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що під час проведення досудового розслідування слідчим органу досудового розслідування всебічно та повно досліджені обставини кримінального провадження, проведені необхідні слідчі дії, направлені на встановлення об'єктивної істини.
Так, матеріали кримінального провадження містять: акт судово-медичного обстеження №238 від 16.07.2009р., акт судово-медичного обстеження №941 від 21.07.2009р., висновок експерта №941/71 від 21.07.2010р., висновок спеціаліста ОСОБА_7 №677/ж від 24.07.2009р., висновок судово-медичної експертизи №06-к від 06.12.2010р., висновок комісійної судово-медичної експертизи №120/11 від 18.02.2011р., висновок експертизи №42-к від 23.10.2014р.; були допитані потерпіла ОСОБА_4 , свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , експерти ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; проведені одночасні допити за участю потерпілої; приєднана посадова інструкція щодо завідувача Шполянським міжрайонним відділенням СМЕ КУ «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи», ряд речей та документів визнані речовими доказами, про що свідчать відповідні постанови. Також, матеріали кримінального провадження містять ряд документів з Міністерства охорони здоров'я України та ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» щодо виконання рішення прокурора про надання висновку службової перевірки за фактом можливого внесення судово-медичним експертом ОСОБА_6 завідомо неправдивих відомостей до акту від 16.07.2009р. №238.
Крім того, за матеріалами кримінального провадження відсутні невирішені клопотання учасників кримінального провадження.
Матеріалами кримінального провадження спростовуються доводи скаржника про те, що слідчим не були проведені одночасні допити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за участю спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, додатковий допит ОСОБА_6 у присутності спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, не проведений слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , оскільки постановами слідчого від 21.12.2016р. та від 20.10.2017р. у задоволенні таких клопотань ОСОБА_4 відмовлено.
Крім того, на думку слідчого судді, у постанові про закриття кримінального провадження від 27.12.2019р. слідчим надано оцінку кожному висновку, наведено аналіз висновків експертиз, а також оцінено висновки експерта №42-к стосовно висновку №238 та інших судово-медичних досліджень.
Дійсно, ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 10.10.2018р. за клопотанням ОСОБА_4 призначено судову психологічну експертизу на предмет з'ясування таких питань: чи являється досліджувана у кримінальному провадженні ситуація психотравмуючою для ОСОБА_4 .?, якщо так, то чи завдано їй особливих страждань «моральна шкода»?
За даними висновку експерта №24153/18-61 від 04.04.20919р. Київськог7о НДІСЕ зазначено, що визначити чи являється досліджувана ситуація психотравмуючою для ОСОБА_4 в межах даного дослідження не представляється можливим. Крім того, зазначено, що враховуючи клінічні діагнози ОСОБА_4 , які свідчать про наявність у неї виражених психічних патологій, не характерних психічному здоров'ю, а також давність події щодо якої проводиться судова психологічна експертиза, визначити взаємозв'язок між емоційним станом ОСОБА_4 та психотравмуючою ситуацією у межах цього дослідження не представляється можливим.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського райсуду м. Черкаси від 11.09.2019р. призначено за клопотанням ОСОБА_4 комісійну судову психолого-психіатричну експертизу з поставленими питаннями: чи являється досліджувана у кримінальному провадженні ситуація психотравмуючою для ОСОБА_4 .?, якщо так, то чи завдано їй особливих страждань «моральна шкода»?, якщо заподіяна потерпілій «моральна шкода», який можливий розмір складає грошова компенсація за завдані їй страждання?
Відповідно до листів директора КПН «ЧОПЛ ЧОР» ОСОБА_21 від 01.11.2019р. та від 14.11.2019р. наведені питання відносяться виключно до галузі судової психології; питання №3 не може бути вирішене при проведення даної експертизи у зв'язку з відсутністю в експертів-психологів експертних установ МОЗ методики визначення еквіваленту відшкодування моральної шкоди. Крім того, визначення розміру суми відшкодування в грошовому еквіваленті є виключно компетенцією суду.
На виконання клопотання експертної установи слідчим надані матеріали кримінального провадження, в т.ч. додаткові - протоколи допиту свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_9 ОСОБА_8 , а також характеристика ОСОБА_4 , амбулаторні картки ОСОБА_4 (в подальшому повернуті ОСОБА_23 ).
Відповідно до листа голови СПЕК ОСОБА_24 від 24.12.2019р., враховуючи дані амбулаторних карток щодо ОСОБА_4 , висновку судового психолога №24153/18-61 від 04.04.2019р., СПЕК КНП «ЧОПЛ ЧОР», - відповіді на поставлені перед експертизою в ухвалі суду від 11.09.2019р. не дадуть можливості об'єктивно та обґрунтовано оцінити психічний стан ОСОБА_4 , імовірний вплив досліджуваної у кримінальному провадженні ситуації на стан потерпілої та її соціальне функціонування. Наведені в ухвалі суду питання відносяться виключно до компетенції судового психолога експерта, а питання до лікарів судово-психіатричних експертів відсутні.
Таким чином, слідчим були вжиті заходи щодо виконання судового рішення в частині призначення за клопотанням ОСОБА_4 відповідної експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину.
За положеннями ст. 366 КК України (в редакції, що діяла на час події) службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Предметом злочину є офіційний документ. Під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 КК України слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Об'єктивна сторона злочину характеризується активною поведінкою - діями, які полягають у перекручуванні винним істини в офіційних документах чи у видачі неправдивих офіційних документів шляхом використання для цього свого службового становища. За частиною 1 ст. 366 КК карається злочин із формальним складом, який визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з таких альтернативно передбачених у диспозиції дій, як: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.
За частиною 2 ст. 366 КК карається службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки (Примітки до статті 364 КК - тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян). Таким чином, у ч. 2 ст. 366 КК сформульований матеріальний склад злочину. Тяжкі наслідки повинні перебувати у причинному зв'язку із вчиненим підробленням офіційного документа. Суб'єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим). Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 366 КК, може бути як умисним, так і необережним. Мотиви та мета службового підроблення можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають. У цілому злочин є умисним.
Суб'єктом службового підроблення може бути будь-яка службова особа (частини 3 і 4 ст.18 КК) незалежно від того, у публічній чи в приватній сфері службової діяльності вчинюється цей злочин.
Предметом дослідження вказаного кримінального провадження є факт складання судово-медичним експертом Шполянського бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6 завідомо неправдивого акту судово-медичного обстеження ОСОБА_4 №238 від 16.07.2009, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
За результатами розгляду скарги, слідчим суддею не встановлено жодних об'єктивних даних, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366КК України.
Слід зазначити, що оскільки не доведено наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, то відсутні підстави для встановлення шкоди, оскільки її встановлення є похідною від основного предмета доказування за кримінальним провадженням.
На думку слідчого судді, доводи, викладені ОСОБА_4 у скарзі та в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
У постанові слідчого від 27.12.2019р. викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття відповідного рішення; наведено мотиви прийняття такої постанови, їх обгрунтування та посилання на положення КК та КПК. Всім встановленим обставинам дана належна правова оцінка та прийнято рішення, яке відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Крім того, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що під час його розслідування виконані судові рішення, якими скасовувались попередні постанови про закриття даного кримінального провадження і справа направлялась до органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування.
Доводи скаржника щодо неповноти, чи необ'єктивності досудового розслідування та порушень вимог КПК під час розслідування кримінального провадження, - в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.
Крім того, слід зазначити, що досудове розслідування кримінального провадження №12012250300000098 від 14.12.2012р. проводилось на підставі внесених до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.
Згідно із ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що постанова органу досудового розслідування від 27.12.2019р. про закриття кримінального провадження, - є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1