Справа № 344/744/20
Провадження № 2-а/344/143/20
03 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітри Ольги Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітри Ольги Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови. Мотивувала позов тим, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітра О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт позапланової перевірки № 24122019, від 24.12.2019 з додатками та фотоматеріалами встановила, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи по АДРЕСА_1 . Встановлено факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 , а саме: здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилася до 274,5 кв.м. ( техпаспорт від 07.02.19 № 11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічні показники об'єкта ( загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги). Зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно. На момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду нежитлове приміщення не прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку ТзОВ Медичний центр «Мій лікар», який експлуатує заклад охорони здоров'я по АДРЕСА_4 .
Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн.
Зазначає, що на підставі договору оренди приміщення № 01/08 від 01.08.2019 року передала у платне користування ТзОВ Медичний центр «Мій лікар» нежитлове приміщення в житловому будинку А-6, загальною площею 283,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Раніше Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мій лікар» користувалось вищезазначеним нежитловим приміщенням на підставі договору оренди приміщення № 06/09 від 06 вересня 2016 року. 24 грудня 2019 року позивачці зателефонувала директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Мій лікар» ОСОБА_2 та повідомила, що в медичному центрі за адресою: АДРЕСА_4 проводилась перевірка головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною, та запропонувала їй з нею зустрітися. 24.12.2019 року прийшовши у Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області інспектор Салітра О.В. повідомила позивачку про те, що вона повинна надати їй копію договору оренди та техпаспорту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , яке позивачка здає в оренду ТзОВ «Медичний центр «Мій лікар». Дані документи позивачкою були надані інспектору. Пізніше в той же день інспектором Салітрою О.В. було надано позивачці Акт від 24.12.2019 року складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, Протокол П 103-19 від 24.12.19, протокол 104-19 від 24.12.19, постанову № П 92-19 по справі про адміністративне правопорушення від 24.12.19, припис 3 150 від 24.12.19 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, припис № 151 від 24.12.19 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № П 92-19 від 24.12.2019 року складена з грубим порушенням чинного законодавства і є протиправною.
В зв'язку з цим просила суд визнати протиправною та скасувати постанову № П 92-19 від 24.12.2019 року винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень.
Відповідач подала відзив на позовну заяву зазначивши, що з викладеним у позовній заяві ОСОБА_1 не згодна з наступних підстав. Згідно договору купівлі-продажу від 19.11.2014 р. НАЕ 928546 ОСОБА_1 придбала у власність нежитлові приміщення (кафе) по АДРЕСА_4 . Згідно вимог законодавства, власник несе відповідальність в т.ч., і за те як саме використовується його майно. За зверненням громадянина ОСОБА_3 від 02.12.2019 року в період з 17.12.2019 по 24.12.2019 року на об'єкті будівництва «Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_4 » було проведено позапланову перевірку. При цьому, позивач безпосередньо приймала участь у перевірці, що підтверджується її підписами в акті перевірки та складених протоколах від 24.12.2019 №№ П 103-19, П 104-19 та у винесеній постанові № П-92-19.
У відповідності до п.2 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту.
Згідно з п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція це - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
У відповідності до п.1 ч.1 ст 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Натомість, в порушення вищевказаних вимог, як було виявлено за результатами позапланової перевірки, позивачем самочинно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 , а саме, здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок, в наслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5кв.м зменшилась до 274,5 кв.м. (техпаспорт від 07.02.19 №11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко - економічні показники об'єкта (загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги). Зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно.
У відповідності до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 встановлено механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Натомість в порушення вищевказаних вимог законодавства, на момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду не прийняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку нежитлове приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю Медичний центр «Мій лікар», який експлуатує заклад охорони здоров'я по АДРЕСА_4.
За результатами проведеної перевірки складено протоколи про адміністративне правопорушення № П103-19 та № П 104-19 від 24.12.2019 року та на прохання порушника, 24.12.2019 року відбувся розгляд справи та за його результатами винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № П 92-19 від 24.12.2019.
До речі, згідно платіжного доручення № 1 від 24.12.2019 штраф в розмірі 10200 грн. сплачено ОСОБА_1 в добровільному порядку, тобто вона здійснила безпосереднє виконання постанови. При цьому, виконання постанови - завершальна стадія провадження у справах про адміністративні проступки. Її суть полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення, яке призначено правопорушникові посадовою особою. Виконання постанови здійснюється у два етапи. Перший етап - звернення постанови до виконання; другий - безпосереднє виконання постанови. Тобто, безпосередньо виконавши постанову ОСОБА_1 фактично реалізувала оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, посадова особа Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Полтавській області при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення № П-92-19 від 24.12.2019 р. діяла у межах повноважень та у спосіб, встановлений нормами КУпАП.
Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги позову просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з"явилась.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а також ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст. 96 КупАП.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку №553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Аналіз вказує на те, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримання акт перевірки, припис, надання письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку №553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
Згідно Акта готовності об'єкта до експлуатації № 78 від 05.11.2010 року будівництво житлового будинку забудови кварталу, що обмежений вул. Жовтневою, П.Комуни, Комсомольською, Конституції в м. Полтава, 2 черга Блок - секція Б, м. Конституції, 13 м. Полтава вважати закінчений будівництвом об'єкт готовим до експлуатації (а.с.30-32).
Судом встановлено, що 19.11.2014 року між ПП «Полтава-Агроальянс», Продавцем та ОСОБА_1 , покупцем укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Продавець передав у власність Покупця нежитлові приміщення (кафе) за адресою: АДРЕСА_4 , а покупець прийняв ці нежитлові приміщення і сплатив за них обговорену грошову суму (а.с.28).
З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2014 року встановлено, що власником нежитлових приміщень (кафе) об'єкт житлової нерухомості по АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 (а.с. 29)
06.09.2016 року між ФОП ОСОБА_1 , Орендодавцем та ТзОВ«Медичний центр «Мій лікар», Орендарем був укладений договір оренди приміщення № 06/09. Відповідно до даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в житловому будинку А-6, загальною площею 283,5 кв.м. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.8- 10).
01.08.2019 року між ОСОБА_1 , Орендодавцем та ТзОВ«Медичний центр «Мій лікар», Орендарем був укладений договір оренди приміщення № 01/08. Відповідно до даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення в житловому будинку А-6, загальною площею 283,5 кв.м. Приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.5- 7).
02.12.2019 року до Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції Полтавської області звернувся ОСОБА_3 зі скаргою в якій просив провести перевірку ТОВ Медичний центр «Мій лікар» в частині розміщення центру первинної медико - санітарної допомоги, стаціонару, діагностичного обладнання та лабораторії за адресою м. Полтава, вул. Контитуції,13 та притягнення до відповідальності винних осіб.
12.12.2019 року складено направлення № 475 для проведення позапланової перевірки на об'єкті по АДРЕСА_4 щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ Медичний центр «Мій лікар» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (а.с.27).
Наказом Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області № 224П від 16.12.2019 року зобов'язано провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_4» замовник - юридична особа ТОВ Медичний центр «Мій лікар».
В період з 17.12.2019 по 24.12.2019 року на об'єкті будівництва «Виконання будівельних робіт по АДРЕСА_4 » було проведено позапланову перевірку.
Однак, направлення на перевірку стосувалось ТОВ Медичний центр "Мій лікар", а позивач не була присутня під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю,який проводився з 17.12.2019 року по 24.12.2019 року.
Факт підписання позивачем акту не свідчить про її присутність, а лише підтверджує про вручення його копії. Належних доказів про те, що позивач була повідомлена про проведення заходу державного нагляду ( контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності матеріали справи не містять.
24.12.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (а.с.11-18)
24.12.2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною складено протоколи про адміністративне правопорушення П 103-19 та 104-19 відповідно до яких виявлено факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 , а саме: здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилася до 274,5 кв.м. 9 техпаспорт від 07.02.19 № 11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічні показники об'єкта ( загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги). Зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно, а також встановлено, що на момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду нежитлове приміщення не прийняте в експлуатацію в установленому законодавством порядку ТОВ Медичний центр «Мій лікар», який експлуатує заклад охорони здоров'я по АДРЕСА_4, за що ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 та ч. 9 ст. 96 КУпАП (а.с.19-22).
24.12.2019 року складено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідно до яких ОСОБА_1 зобов'язано привести об'єкт до вимог містобудівного законодавства до 24.02.2020 року та негайно зупинити експлуатацію закладу охорони здоров'я по АДРЕСА_4 , який не прийнято в експлуатацію (а.с. 25-26).
24.12.2019 року прийнята постанова П92-19, якою позивача ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн., за факт самочинного виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_4 , а саме: здійснено поділ нежитлового приміщення громадського харчування (кафе) під медичні кабінети шляхом встановлення перегородок внаслідок чого змінено геометричні розміри приміщень - загальна площа приміщення з 283,5 кв.м. зменшилася до 274,5 кв.м. 9 техпаспорт від 07.02.19 № 11-2384), змінено функціональне призначення (заклад громадського харчування на медичний заклад) та техніко-економічні показники об'єкта ( загальна площа, допоміжна площа, виробнича площа, кількість працюючих, кількість відвідувачів, яким надаються послуги). Зазначені будівельні роботи виконані за відсутності документу, що дає право на виконання будівельних робіт, тобто самочинно. На момент проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 передано в оренду нежитлове приміщення не прийняте в експлуатацію в установленому законом порядку ТзОВ Медичний центр «Мій лікар», який експлуатує заклад охорони здоров'я по АДРЕСА_4 , чим порушено ч.1 ст.37, ч.8 ст.39 акону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.23-24).
У відповідності до вимог статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: час вчинення і суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною 2 статті 254 КУпАП, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно пунктів 10, 13, 14, 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Вищевказаними нормами, законодавець передбачив, що при складанні протоколу, особа яка його складає повинна внести в його зміст відповідні дані, без внесення яких протокол буде складено у порушення вищевказаних вимог, при цьому, даний протокол повинен бути складений у двох однакових примірниках, які повинні співпадати зі змістом та формою, та один із яких надається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, у даному випадку ОСОБА_1 .
Як встановлено судом під час розгляду справи, у порушення вищевказаних норм діючого законодавства України, відповідачем у протоколі не зазначено дату вчинення адміністративного правопорушення, що має суттєве значення для притягнення особи до адміністративної відповідальності з додержанням вимог ст.38 КУпАП, яка передбачає строки накладення адміністративного стягнення.
Постанова П 92-19 була прийнята 24.12.2019 року, тобто того ж дня коли і складався протокол, хоча вимогами закону чітко встановлено, що відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
При цьому, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, закріплену в рішенні від 20.10.2011 році у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, при винесені вищевказаної постанови, відповідачем, порушено вимоги п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП, відповідно до якої, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує таке питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, що не було додержано при наявності вищевказаних порушень, у тому числі з вищевказаних обставин, а саме у зв'язку з тим, що особа фактично зобов'язана було оцінювати правомірність своїх дій, по складанню матеріалів та протоколу, під час розгляду справи та винесені постанови.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її належним чином.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн. Відтак, остання має бути скасована.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої постанови № П 92-19 від 24.12.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст.188-42,244-6,287-289 КУпАП та керуючись ст.ст. 8-10, 11, 17, 71, 159,160-163, 244-2, 254 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітри Ольги Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову № П 92-19 від 24.12.2019 року винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту ДАБІ в Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя Татарінова О.А.