Справа № 344/20476/19
Провадження № 2-а/344/76/20
03 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Орнат Л.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача Крети Ю.Р., представників відповідачів Михайлини Ю.Б., Грінченка Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Жиркова Артема Вікторовича, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови серії ВР № 280279 від 19 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
19 листопада 2019 року позивач звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що згідно постанови серії ВР № 280279 від 17 листопада 2019 року в справі про адміністративне правопорушення, він визнаний винним в тому, що 17 листопада 2019 року о 08:24 год. в м. Івано-Франківську на вул. Целевича, 10, керував автомобілем у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, що зменшує їх прозорість, чим порушив п. п. 31.4.3 ПДР України. У зв'язку з чим на нього накладено штраф у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним та необґрунтованим, оскільки фари були забрудненими. При цьому доказів вчинення правопорушення інспектором не здобуто.
02 січня 2020 року від представника відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник адміністративний позов не визнав. Зазначив, що факт вчинення правопорушення поліцейським зафіксовано відеозаписом нагрудної камери. Оскаржувану постанову прийнято у відповідності до закону про адміністративну відповідальність.
03 січня 2020 року позивачем подано відповідь на відзив у якому зазначено, що зменшення прозорості світлових приладів інспектором не зафіксована технічними приладами, якими здійснюється замір світлопропускання чи висновком експерта, що свідчить про відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили про його задоволення.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, оглянувши відеозапис із камери патрульного, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно оскаржуваної постанови серії ВР № 280279 в справі про адміністративне правопорушення від 17 листопада 2019 року, інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Жирковим Артемом Вікторовичем встановлено, що ОСОБА_1 17 листопада 2019 року о 08:24 год. в м. Івано-Франківську на вул. Целевича, 10, керував автомобілем у якого на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, що зменшує їх прозорість, чим порушив п. п. 31.4.3 ПДР України. У зв'язку з чим його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п.п. «ґ» 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Зі змісту частини 1 статті 73 КАС України слідує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом доказування у даній справі є протиправність оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за фактичне вчинення адміністративного правопорушення.
Позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечив.
Суд вважає що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення його особою. Факт вчинення правопорушення підлягає фіксації у постанові, яка по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, якому передує його фіксування.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Згідно приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Із оскаржуваної постанови не вбачається наявність даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, що свідчить про її невідповідність ст. 283 КУпАП. Також відсутність відомостей про фіксування правопорушення у постанові, свідчить про те що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не може бути доказом вчинення правопорушення.
У зв'язку із чим, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За змістом ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
З урахуванням вказаних норм законодавства, суд прийшов до висновку що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим позов не містить правових підстав для визнання дій інспектора незаконними та оскаржуваної постанови протиправною, оскільки місцевий загальний суд як адміністративний не вправі визнавати рішення та дії суб'єкта владних повноважень протиправними чи незаконними, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 121 ч. 1, 247, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Жиркова Артема Вікторовича, Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування постанови серії ВР № 280279 від 19 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВР № 280279 від 19 листопада 2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУПАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2020 року.
Суддя Бабій О.М.