Справа № 2-1973/10
Провадження 6/352/21/20
03 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Гургули В.Б.
за участю секретаря Кожуховської О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Радченко Вікторії Юріївни про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Радченко В.Ю. звернулась до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Подану заяву обґрунтовувала тим, що 17.12.2010 Тисменицький районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення по справі №2-1973/2010 про стягнення з боржника (відповідача), яким є ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК» заборгованості за кредитним договором №07/114-05.
28.11.2019 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №07/117-05.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» просила розгляд заяви здійснювати без її участі.
Первісний стягувач та боржник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення справи повідомлялися належним чином.
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, виходячи з наступного.
Встановлено, що 17.12.2010 Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області винесено рішення у справі №2-1973/2010 за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги ПАТ «ВіЕйБі Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 120185,01 грн. та 1321 грн. 85 коп. судових витрат на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк».
28.11.2019 між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №212009, відповідно до якого ПАТ «ВіЕйБі Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №07/117-05.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника стягувача із даною заявою відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Виконанням судового рішення завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України». Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).
Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.
Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи вказані вимоги норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, слід провести заміну стягувача у справі №2-1973/2010 за рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.260, 442 ЦПК, 512, 514, 1077 ЦК, Законом України «Про виконавче провадження», суд-
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Радченко Вікторії Юріївни про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником - задоволити.
Замінити вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №2-1973/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №07/114-05.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду/
Суддя Гургула В.Б.