Справа №339/26/20
68
2/339/52/20
03 березня 2020 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Гончар Т.І.
з участю позивача ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.-
ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 з позовною заявою та з врахуванням уточнених вимог, просить розірвати шлюб, укладений 15 жовтня 2004 року, в якому народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки шлюб носить формальний характер, залишивши дітей на проживанні з матір"ю ОСОБА_3
27 січня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання.
Відповідач подала заяву про надання строку на примирення терміном 6 місяців, яку обґрунтовує тим, що у них є двоє дітей, яким потрібний батько. Діти дуже стривожені з приводу розлучення. Крім того, хвилюється за дочку ОСОБА_6 , яка хворіє (затримка мовлення) і розлучення буде великим стресом, що може призвести до погіршення стану дочки. А тому необхідно примиритися та зберегти сім'ю. Також заперечує факту подружньої зради з її сторони та вказує, що впродовж тривалого часу позивач немав до неї жодних претензій.
Позивач в підготовчому засіданні заперечував проти надання строку для примирення, оскільки подружнє життя на даний час погіршилося по причині подружньої зради з боку дружини.
Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши клопотання та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 111 Сімейного кодексу України, - суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як зазначено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Розірвання шлюбу є крайнім заходом, і може мати місце лише у випадку, коли суд прийде до висновку про безповоротну втрату можливості збереження шлюбу.
Спір в даному випадку стосується особистих взаємин подружжя. Вирішення спору безпосередньо залежить від волевиявлення сторін щодо збереження чи припинення подружніх відносин.
Як встановлено судом, строни перебувають у шлюбі впродовж 15 років і проживали в злагоді , народивши двох дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка має розлад зі здоров"ям в зв"язку з порушенням розвитку мовлення.
Суд бере до уваги позицію позивача щодо погіршення на даний час відносин між подружжям, наведену в позовній заяві та виходить із необхідності сприяння сторонам у збереженні шлюбу та врегулюванні стосунків за наявності для того відповідних підстав і можливостей.
Зокрема, враховуючи тривале перебування у шлюбі сторін; наявність у них дітей, задля охорони інтересів яких є кращим проживання в повній родині, невизнання позову відповідачем ; бажання відповідача та намагання зберегти сім'ю; приводять суд до висновку про необхідність надання сторонам часу для примирення, що не суперечить їхнім інтересам та моральним засадам суспільства, оскільки дасть сторонам змогу остаточно визначитись стосовно подальшого перебування в шлюбі та проживання однією сім'єю.
Визначаючи строк, який необхідно надати сторонам для примирення, суд вважає, що для вжиття заходів для примирення буде достатнім надання сторонам три місяці для примирення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
На підставі наведеного, ст.111 СК України, керуючись ст. 251, 353 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ:
Надати сторонам по справі термін на примирення строком на три місяці.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу на час примирення зупинити.
Ухвала в частині надання терміну для примирення оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу в частині зупинення провадження подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суд через Болехівський міський суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Головенко О.С.