03 березня 2020 року
Київ
справа №240/10915/19
адміністративне провадження №К/9901/4282/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській на рішення Житомирського окружного адміністративного суду віід 05 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 240/10915/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
В жовтні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, де просило: визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору Старшого державного виконавця Дідківського А.С. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19 вересня 2019 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19 вересня 2019 року у ВП № 56655829 в частині стягнення з боржника: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Управління державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень виконавчого збору у розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області подали апеляційні скарги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області задовольнити залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови змінено. Абзац другий резолютивної частини викладено в новій редакції.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 19 вересня 2019 року у ВП № 56655829 в частині стягнення з боржника: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Управління державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень виконавчого збору у розмірі 300 (триста) гривень. В решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Верхового Суду з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішенння, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Водночас аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській на рішення Житомирського окружного адміністративного суду віід 05 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 240/10915/19 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду