02 березня 2020 року
Київ
справа №826/17605/14
адміністративне провадження №К/9901/2694/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - А.В. Жука, Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/17605/14 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу і поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
Міністерство юстиції України звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/17605/14.
Ухвалою від 3 лютого 2020 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Міністерства юстиції України і встановив строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами; 2) документа про сплату (доплату) судового збору.
На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху Міністерство юстиції України 24 лютого 2020 року направило до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Однак, заява про усунення недоліків касаційної скарги Міністерства юстиції України не містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі №9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19, від 8 квітня 2019 року у справі №9901/138/19 та від 3 червня 2019 року у справі №640/3940/19.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" від 23 жовтня 1996 року; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" від 19 грудня 1997 року).
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Крім того, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Проте, станом на 2 березня 2020 року скаржником не виконано в повній мірі вимоги ухвали Верховного Суду від 3 лютого 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, зокрема в частині надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №826/17605/14 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про скасування наказу і поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………..
…………………………..
…………………………..
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду