ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.03.2020Справа № 910/9264/19
Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження позовну заяву Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про стягнення 14 824, 59 грн.
в межах справи №910/6968/16
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин"
до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (ідентифікаційний код 38519326)
про банкрутство
У квітні 2016 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" у зв'язку з неможливістю останнього в порядку встановленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 № 910/6968/16 заяву Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Талана Л.Г. зобов'язано подати заяву про участь у справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) за номером 32720 від 19.06.2016р. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.08.2016 р.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) та повноваження розпорядника майна Усачова О.М. Введено процедуру санації боржника - Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) строком на шість місяців. Керуючим санацією Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено його керівника Заглоцького Сергія Павловича. Розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) призначено арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича (свідоцтво № 362 від 27.02.2013 р.). Задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі №910/6968/16 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" на суму 7 869 734,26грн. Визнано кредиторами по відношенню до боржника Державного підприємства "Укрветсанзавод":- Головне управління ДФС у тернопільській області з грошовими вимогами на суму 545 564,28грн., з яких 3200, 00грн.-вимоги першої черги, 542 364,28грн.-вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України з грошовими вимогами на суму 366 382,43грн.- вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;- ОСОБА_1 з грошовими вимогами на суму 115 414,30грн.-вимоги першої черги.
Державна екологічна інспекція звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного підприємства "Укрветсанзавод" про стягнення 14 824, 59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Державного підприємства "Укрветсанзавод" внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища утворилась заборгованість в сумі 14 824, 59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 (суддя Лиськов М.О.) відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 (суддя Лиськов М.О.) передано за підсудністю позовну заяву Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області для розгляду в межах справи №910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2019 прийнято заяву Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про стягнення 14 824,59 грн. до розгляду в межах справи №910/6968/16 та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
На підставі заяви громадянина ОСОБА_2 від 08.08.2017, Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області у період з 10.08.2017 по 14.08.2017 було проведено позапланову перевірку дотримання Кіровоградською філією ДП "Укрветсанзавод" вимог природоохоронного законодавства, за наслідками якої складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства.
Вказаним актом:
- встановлено факт засмічення земельних ділянок побічними продуктами тваринного походження: кістками та нутрощами тварин, книгою (залишки шлунку тварин), а також змішаними з ними відходами поліетилену та фрагментарно - твердими побутовими відходами та земельну ділянку засмічену залишками від спалювання кісток тварин та відпрацьованих автошин. Пощі засмічених земельних ділянок становлять: бурт 1 -360 кв.м., бурт2 та 3 - 396 кв.м., бурт 4 - 384 кв.м., земельна ділянка засмічена залишками від спалювання кісток тварин та відпрацьованих автошин - 30 кв.м., що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".
Спір у справі виник у зв'язку із порушенням, на думку позивача, відповідачем вимог чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до заподіяння шкоди державі на загальну суму 14 824,59 грн.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно із ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:
а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Приписами ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону землі" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:
а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;
б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;
в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;
д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;
є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обгрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;
ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;
і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;
ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;
й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;
н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;
о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;
п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;
р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;
с) мати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, якщо їхня діяльність призводить до утворення відходів, для яких Пзув перевищує 1000;
т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, при проведенні 10.08.2017-14.08.2017 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Кіровоградської філії ДП «Укрветсанзавод» (Кіровоградський район, с. Грузьке, вул. мурманська, 4а) відповідно до звернення гр. ОСОБА_2 від 08.08.2017, встановлено факт засмічення земельної ділянки побічними продуктами тваринного походження: кістками та нутрощами тварин, книгою, а також змішаними з ними відходами поліетилену та фрагментарно - твердими побутовими відходами. Розміри буртів становлять бурт 1 - 12 м*30 м, висота - 1,8 м, площа - 360 м2, об'єм - 648 м3; бурт 2 - 48 м *6 м, висота - 108 м, площа - 288 м2, об'єм - 518,4 м3; бурт 3 - 18 м*6 м, висота - 1,8 м, площа 108 м2, об'єм - 194 м3; бурт 4 - 32 м*12 м, висота - 1,2 м, площа 384 м2, об'єм - 460,8 м3. Також біля будівлі складу готової продукції виявлено земельну ділянку, засмічену залишками від спалювання кісток тварин та відпрацьованих автошин. Розміри засміченої ділянки становлять 6 м*5 м, висота - 0,5 м, площа - 30 м2, об'єм - 15 м3. Заміри розмірів засмічених ділянок проведено рулеткою вимірювальною Р5-УЗД, зав №5, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №1037 від 14.09.2016, чинне до 14.09.2017. Під час обстеження проведено фотографування засмічених земельних ділянок фотокамерою «Нокіа Н-73, 3,2 Мп».
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено засмічення земельних ділянок побічними продуктами тваринного походження, а також змішаними з ними відходами поліетилену та фрагментарно - твердими побутовими відходами, залишками від спалювання кісток тварин та відпрацьованих автошин, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано належним чином відповідачем.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
З огляду на викладене, відповідач допустив стікання стічних вод з території площадки для прийомки відходів від забою тварин і їх тимчасового зберігання та прилеглу територію, що призвело до забруднення земельних ділянок.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлюється Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - "Методика"), затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007.
Згідно з п. 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення)..
При цьому, пунктом 3.3 Методики встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Суд відзначає, що державним інспектором Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області з урахуванням вимог Методики було здійснено розрахунки збитків, заподіяних Кіровоградською філією ДП "Укрветсанзавод" в результаті забруднення земельних ділянок, відповідно до яких загальна сума збитків становить 14 828,59 грн.
Твердження відповідача про неправомірність позапланової перевірки судом відхиляється з огляду на таке.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
При цьому дію другого речення абзацу п'ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 р. N 1728-VIII, який діє до 31.12.2018 р. включно, враховуючи зміни, внесені Законом України від 07.12.2017 р. N 2246-VIII
Згідно ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії, та його територіальними органами, Державною службою України з питань праці та її територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національним банком України, Антимонопольним комітетом України.
Тому, проведена на підставі заяви ОСОБА_2 , позапланова перевірка є правомірною, крім того суд звертає увагу, що обстеження території Кіровоградської філії ДП «Укрветсанзавод» проведено за участю співробітників Національної поліції: заступника начальника відділу УЗ в Кіровоградській області Прохніцького Олега Віталійовича та слідчого Кіровоградського РВП ГУНП в Кіровоградській області Голубенка Богдана Юрійовича, та в.о. директора Кіровоградської філії ДП «Укрветсанзавод» М.А.
Крім того, надані позивачем акт №17-164 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Кіровоградська філія Державного підприємства «Укрветсанзавод», який встановлює факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, приймається судом як належний та допустимий доказ, оскільки складені уповноваженими особами у відповідності до норм чинного законодавства, доказів оскарження дій інспектора під час складання цих документів у судовому порядку відповідачем не надано.
Таким чином, відповідачем, з його вини, було вчинено протиправні дії - забруднення земельних ділянок, чим завдано шкоди державі у розмірі 14 824,59 грн., і між діями відповідача та заподіяними збитками наявний причинно-наслідковий зв'язок.
Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення шкоди, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим вимоги Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" збитків у розмірі 14 824,59 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Державною екологічною інспекцією у Кіровоградської області було сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за подачу позову з майновими вимогами до боржника.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною ставки судового збору встановлюються у розмірі 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 842,00 грн.
Відповідно до п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.
Враховуючи те, що при подачі даного позову позивачем не було сплачено судовий збір в повному обсязі, суд вважає за необхідне достягнути в дохід держаного бюджету України з Державного підприємства «Укрветсанзавод» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Кіровоградської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37; ідентифікаційний код 38037110) шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в розмірі 14 824 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 59 коп. Видати наказ.
3. Стягнути з Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, будинок 1; ідентифікаційний код 38519326) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25022, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37; ідентифікаційний код 38037110) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсотт двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.
4. Стягнути з Державного підприємства «Укрветсанзавод» (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; ідентифікаційний код 38519326) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсотт двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.
5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суддя А.В.Яковенко