ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.02.2020Справа №910/17362/19
За позовомДержавного підприємства "Сумська біологічна фабрика"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"
провідшкодування 94 050,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
Державне підприємство "Сумська біологічна фабрика" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" про стягнення 94 050,00 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДП «Сумська біофабрика» 24 червня 2019 року відправила через перевізника ТОВ «Нова пошта» вантаж, а саме Вірусвакцину (АСВ) із штаму «К'и чуми свіней суху лапінізовану в кількості 90 000 (дев'яносто тисяч) доз на суму без урахування знижки 94 050,00 грн. з ПДВ, яка була виготовлена під індивідуальне замовлення Одержувача СП ТОВ «Нива Переяславщини» згідно Додаткової угоди від 11.05.2019 до Договору поставки №254/2018 від 15.03.2018 та видаткової накладної №1232 від 24.06.2019, проте вантаж Одержувач не отримав внаслідок його знищення під час пожежі, яка сталася у відділенні Нової Пошти №1 м. Яготин, про що повідомив Одержувач у листі Вих. №01- 1493/02-01 від 10.07.2019. Внаслідок знищення вантажу ДП «Сумська біофабрика» завдано збитків на суму 94 050,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 28.01.2020.
16.01.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що стягнення вартості вантажу на суму 94 050,00 грн. є необґрунтованим, зважаючи на те що вказана сума не відповідає оголошеній вартості вантажу та жоден з приєднаних до позову письмових доказів не вказує про прийняття до перевезення, заявленого Позивачем вантажу на вказану суму. Окрім того, відправник не виконав власний обов'язок надати перевізнику конкретизований опис вантажу, та як наслідок свідомо позбавив себе можливості доказування розміру фактичного збитку. Відповідачем було відшкодовано Позивачу 150 грн. - оголошеної вартості вантажу, шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок 12.07.2019, згідно платіжного доручення № НПТ-026258, у зв'язку з чим відповідачем виконаний обов'язок в повному обсязі.
28.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 28.01.2020 розгляд справи відкладено на 18.02.2020.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Державним підприємством "Сумська біологічна фабрика" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (надалі - Експедитор) було укладено Договір № 144601 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 29 вересня 2017 року (надалі - Договір).
Відповідно до п.2.1. Договору експедитор зобов'язаний за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією відправлення, а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.
Пунктом 2.5. зазначеного Договору передбачено, що прийняття експедитором відправлення для перевезення оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються, зокрема: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги, вартість послуг Експедитора.
Згідно з п.3.1.2. Договору Експедитор зобов'язаний забезпечити збереження відправлення з моменту його приймання для надання послуг до моменту його видачі Одержувачу за умови дотримання Замовником положень цього договору та Умов.
Згідно з п. 3.3.3 договору, замовник зобов'язаний повідомити експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної.
На підставі договору, 24.06.2019р. згідно експрес-накладної № 59000430486472, Позивач з відділення № 14 у м. Суми, передав підготовлений вантаж - 3 місця, фактичною вагою 32 кг., оголошеною вартістю 150 грн. для перевезення до відділення № 1 у м. Яготин одержувачу Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини». Опис відправлення визначена Відправником: Ветеринарні препарати.
Як вказує позивач у позовній заяві, вантаж згідно вказаної експрес-накладної №59000430486472 відповідачем було втрачено. Відомості про його місцезнаходження відсутні.
Замовником 08.07.2019 року було направлено претензію до Експедитора про відшкодування вартості відправлення в розмірі 75 240,00 грн.
ТОВ «Нова пошта» у відповіді на претензію від 01.08.2019 №439, визнав обґрунтованими вимоги про стягнення лише 150,00 грн. оголошеної вартості товару та зобов'язувалося їх компенсувати, а щодо відшкодування збитків в розмірі дійсної вартості втраченого товару відповідач відмовив позивачу.
Платіжним дорученням №НПТ-026258 від 12.07.2019 відповідачем сплачено позивачу 150,00 грн. з призначенням платежу: відшкодування збитків згідно претензії б/н від 08.07.2019.
У зв'язку з тим, тим, що відповідач відмовляється відшкодовувати фактично завдані збитки в розмірі 94 050,00 грн. позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача в примусовому порядку 94 050,00 грн. шкоди, заподіяної втратою вантажу прийнятого до перевезення товару.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За приписами п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Позивачем не доведено розміру збитків, з огляду на наступне.
Укладений між сторонами договір про надання послуг з організації перевезення відправлень від 29.09.2017 року №144601 за своєю правовою природою є договором перевезення.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.
Відповідно до ст. 308 зазначеного Кодексу, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Пунктом 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР (чинного на даний час) передбачено, що автотранспортне підприємство, або організація відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів у таких розмірах: в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.
Таким чином, основними умовами для визначення розміру майнової відповідальності перевізника є:
- встановлення факту передачі для перевезення індивідуально визначеного вантажу;
- визначення за наданими доказами розміру фактичної вартості вантажу.
Пунктом 11.8. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, визначено, що у випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж.
З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що у експрес-накладній №59000430486472 від 24.06.2019 року позивач у відповідних графах зазначив наступну інформацію про відправлення: «кількість місць - 3», «фактична вага - 32 кг», «оголошена вартість - 150,00 грн.», а в графі «повний опис відправлення» вказав «ветеринарні препарати» без зазначення вмісту відправлення.
Отже вказана експрес-накладна за якою прийнятий вантаж до перевезення, не містить ознак товарно-транспортної накладної, яка є обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом, відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.19997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.
Жодних документів (акту наданих послуг, рахунку-фактури тощо) на підтвердження здійснення відправки за вищевказаною експрес-накладною, з яких би було можливим встановити вміст відправлення та ідентифікували вантаж як товар за переліком згідно видаткової накладної № 1232 від 24.08.2019р., позивачем до матеріалів справи не надано.
Пунктом 2.5 зазначеного договору передбачено, що прийняття експедитором відправлення для перевезення оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються, зокрема: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, вартість послуг експедитора.
3.3.2 Відповідно до вимог Експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес - накладну Експедитору. Відправник несе відповідальності за інформацію, вказану ним в експрес-накладній.
3.3.3. Повідомити Експедитору інформацію про вміст відправлення, наданого для організації перевезення відправлення, на підставі відповідної експрес-накладної.
Вказані пункти договору вказують на те, що Відправник зобов'язаний внести до експрес-накладної достовірну інформацію про відправлення у т.ч. його повний опис та оголошену вартість.
Разом з тим, вказана Позивачем в експрес-накладній №59000430486472 інформація про вантаж не дозволяє ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу, прийнятого Відповідачем до перевезення. Жодних документів, які б ідентифікували вантаж «Вірусвакцина (АСВ) із штаму «К» проти чуми свиней суха лапінізована» Позивачем до експрес-накладної №59000430486472 не додано. Договір поставки №234/2018/11 від 15.03.2019р. та видаткова накладна №1232 від 24.08.2019р. не містять умов про здійснення поставки вказаного товару за участю Відповідача та не встановлюють прямого зв'язку між даними господарськими відносинами і відправленням вантажу за експрес-накладною №59000430486472.
Зважаючи на викладене, позивач не виконав власний обов'язок як відправник надати перевізнику конкретизований опис вантажу.
Відповідно до п. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.
У відповідності до вимог пп. 3.3.2, 3.3.3 п. 3.3 договору, саме на позивача покладено обов'язок чітко та правильно заповнити експрес-накладну на кожне окреме відправлення (заповнити всі обов'язкові поля, зазначити достовірну інформацію, засвідчити її підписом) та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору.
Тобто, вказаними пунктами договору сторони встановили, що відправник зобов'язаний внести до експрес-накладної достовірну інформацію про відправлення у т.ч. його повний опис та оголошену вартість.
За вказаних обставин, зазначена Позивачем у експрес-накладній № 59000430486472 інформація: опис вантажу - Ветеринарні препарати та оголошена вартість відправлення - 150 грн. є достовірною для сторін договору та повністю відповідає дійсній вартості вантажу, який надано для перевезення.
Зважаючи на викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості втраченого вантажу в сумі 94 050,00 грн. є необґрунтованою, оскільки вказана сума не відповідає оголошеній відправником у Експрес-накладній № 59000430486472 вартості вантажу відправленого на перевезення.
Позивач на підтвердження своїх вимог надав суду договір № 144601 від 29.09.2017, додаткову угоду від 11.05.2019, видаткову накладну від 24.06.2019 року №1232 як доказ понесення збитків внаслідок втрати вантажу.
Однак суд відхиляє ці докази позивача, оскільки при оформленні Експрес-накладної № 59000430486472 позивачем у відповідних графах вказано, що змістом вантажу є «ветеринарні препарати» оголошеною вартістю « 150,00 грн.», що не дозволяє ідентифікувати індивідуальні характеристики вантажу, прийнятого відповідачем.
Жодних документів, які б ідентифікували вантаж як вірусвакцина (АСВ) із штаму «К» проти чуми свиней суха лапінізована в кількості 90 000 (дев'яносто тисяч) доз на суму 94 050,00 грн. і т.д. позивачем до цієї Експрес-накладної також не додано.
Подана видаткова накладна від 24.06.2019 року № 1232 не містять жодного посилання на Експрес-накладну № 59000430486472 від 24.06.2019 року та на необхідність здійснення поставки вказаного товару за участю відповідача - ТОВ «Нова Пошта».
Пунктом 6.2.2 Договору сторонами передбачено, що у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора експедитор повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше від фактичної вартості відправлення) та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною; у разі повної компенсації за пошкодження відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.
Відповідач у відповіді на претензію визнав факт втрати вантажу та повідомив про компенсацію суми оголошеної вартості у розмірі 150,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, відповідач відшкодував 150,00 грн. - оголошеної вартості вантажу, що підтверджується платіжним дорученням № НПТ-026258 від 12.07.2019 року.
Враховуючи все вищезазначене, позивачем не доведено розміру збитків на суму 94 050,00 грн., оскільки суд встановив, що експрес-накладна №59000430486472 не містить даних, які б свідчили про відправку Позивачем вантажу, вказаного у видатковій накладній №1232 від 24.08.2019р., відтак суд доходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову та стягнення з Відповідача 94 050,00 грн. збитків, оскільки Позивачем не доведено, що вартість відправленого ним вантажу з оголошеною цінністю за експрес-накладною №59000430486472 є більшою ніж вказано Позивачем в експрес-накладній.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №917/1247/18.
У відповідності до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
У позові Державного підприємства "Сумська біологічна фабрика" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 02.03.2020
Суддя І.І. Борисенко