ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
25.02.2020Справа № 910/17599/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс"
до 1. Акціонерного товариства "Укрсиббанк"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія."
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто"
про визнання прав такими, що припинилися
Суддя Котков О.В.
Представники учасників справи:
від позивача не з'явилися;
від відповідача-1 Карпів О.Я. (адвокат);
від відповідача-2 Кривоспицька А.Ю. (адвокат);
від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з'явилися;
від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з'явилися.
12 грудня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 09.12.2019 року до Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
- визнати право Акціонерного товариства "Укрсиббанк" нараховувати проценти, передбачені кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 3 травня 2007 року, укладеним між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Інтер-Авто", права вимоги за яким відступлені Акціонерним товариством "Укрсиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." за договором факторингу №82/РАА від 20.11.2017, - таким, що припинилося з 16 квітня 2009 року в зв'язку зі спливом строку кредитування та пред'явленням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" вимоги від 01 квітня 2009 р. за вих. №364/26-32 про повернення в повному обсязі в термін до 15 квітня 2009 року отриманого кредиту та сплату процентів за користування кредитом;
- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." нараховувати проценти, передбачені кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 3 травня 2007 року, укладеним між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Інтер-Авто", права вимоги за яким відступлені Акціонерним товариством "Укрсиббанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." за договором факторингу №82/РАА від 20.11.2017, - таким, що припинилося з 16 квітня 2009 року в зв'язку зі спливом строку кредитування та пред'явленням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" вимоги від 01 квітня 2009 р. за вих. №364/26-32 про повернення в повному обсязі в термін до 15 квітня 2009 року отриманого кредиту та сплату процентів за користування кредитом;
- визнати право Акціонерного товариства "Укрсиббанк" вимагати сплати (погашення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" процентів у розмірі 8 998 591,84 доларів США та 404 276,58 грн., які були нараховані після 15 квітня 2009 року за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 3 травня 2007 року, укладеним між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Інтер-Авто", та відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." згідно з договором факторингу №82/ЕАА від 20.11.2017, в будь-який спосіб, у тому числі але не обмежуючись шляхом звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" на праві власності майно, - таким, що припинилося;
- визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." вимагати сплати (погашення) Товариством з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" процентів у розмірі 8 998 591,84 доларів США та 404 276,58 грн., які були нараховані після 15 квітня 2009 року за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №11150701000 від 3 травня 2007 року, укладеним між АТ "Укрсиббанк" та ТОВ "Інтер-Авто", та відступлені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." згідно з договором факторингу №82/РАА від 20.11.2017, в будь-який спосіб, у тому числі але не обмежуючись шляхом звернення стягнення на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" і Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД" на праві власності майно, - таким, що припинилося.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "ФАВ-Україна" є власником частки в статутному капіталі ТОВ "Легалплейс" у розмірі 109 807 191,10 грн., що складає 91,065% статутного капіталу товариства. Позивач зазначає, що відповідач-2 набув право вимоги за кредитним договором №11150701000 від 03.05.2007 року, виконання якого забезпечене іпотекою нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД", проте задоволення відповідачем-2 своїх грошових вимог за кредитним договором №11150701000 від 03.05.2007 року за рахунок нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ "Легалплейс", порушить майнові права, корпоративні права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 910/17599/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.01.2020 року та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнес ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто».
26.12.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що ТОВ "Легалплейс" має процесуальну дієздатність, може самостійно та вільно розпоряджатися своїми правами та не уповноважувало ТОВ "ФАВ-Україна" звертатися до суду з позовом в інтересах ТОВ "Легалплейс".
26.12.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати, оскільки ТОВ "ФАВ-Україна" не доведено існування виключних обставин у підтвердження неможливості ТОВ "Легалплейс" самостійно звернутися до суду за захистом порушеного права через виконавчі органи, тому є достатні підстави стверджувати, що в даній справі заявлено завідомо безпідставний позов, що має очевидно штучний характер та має бути визнаний судом зловживанням процесуальними правами.
В підготовчих засіданнях 14.01.2020 року та 04.02.2020 року судом оголошувалася перерва.
Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 04.02.2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." Про залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України визначено правові наслідки подання позову особою та, відповідно, наявності у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень на підписання, а не те, чи мала право особа подавати позов взагалі.
Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як встановлено судом, позовна заява від імені ТОВ "ФАВ-Україна" підписана директором Цівун А.О., тобто уповноваженою особою, відтак підстави для залишення позову без розгляду, в аспекті п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Щодо доводів ТОВ "Українська металургійна компанія." про те, що є достатні підстави стверджувати, що в даній справі заявлено завідомо безпідставний позов, що має очевидно штучний характер та має бути визнаний судом зловживанням процесуальними правами, суд зазначає наступне.
Однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.
Положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
За приписами частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. До таких дій, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Критеріями завідомо безпідставного позову є його очевидна неправомірність, про що може свідчити подання позову всупереч наявних правових висновків у спірних правовідносинах, установлених суспільних і судових поглядах на них, тощо.
Для застосування п. 3. ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України важливе практичне значення також має вказівка положень закону на "завідомість" подання безпідставного позову, яка свідчить про умисний (цілеспрямований) характер дій позивача та дає змогу відрізнити зловживання процесуальними правами від реалізації права особи на звернення до суду за судовим захистом.
Суд відмічає, що матеріали справи не місять, а ТОВ "Українська металургійна компанія." не надано доказів, які б однозначно свідчили про подання ТОВ "ФАВ-Україна" безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Отже, у суду відсутні процесуальні підстави для визнання в діях позивача зловживання процесуальними правами.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." про залишення позову без розгляду за викладених в ньому обставин.
Разом з цим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
В п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зі змісту позовної заяви слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс".
В обґрунтування звернення до суду в інтересах ТОВ "Легалплейс" заявник посилається на те, що ТОВ "Легалплейс" позбавлене можливості самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через призначеного засновниками (учасниками) керівника, а тому, ТОВ "Фав-Україна", як учасник ТОВ "Легалплейс", подає позовну заяву в інтересах останнього.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, за змістом ч.ч. 5, 6 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. (ч. 1, 2 ст. 45 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Частиною 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України визначено, що власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що звертаючись до суду із вказаним позовом в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", ТОВ "ФАВ-Україна" посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 року у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України".
Однак, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної заяви. У даній справі відсутні виключні обставини, які б виправдовували звернення ТОВ "ФАВ-Україна" як акціонера ТОВ "Легалплейс" до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення ТОВ "Легалплейс" можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем за позовними вимогами у даній справі є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Легалплейс", оскільки позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Тобто, відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України, позивачем є або особа, яка подала позов, або особа, в інтересах якої подано позовом, а не одночасно і особа, яка подала позов, і особа, в інтересах якої подано позов.
При цьому, суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.
Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України вирішення судом відповідних спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, здійснюється з метою ефективного захисту порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів) фізичних та юридичних осіб, держави. У зв'язку з цим відповідні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів).
До того ж, з аналізу наведених правових норм та положень статей 41, 45, 53 Господарського процесуального кодексу України слідує, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року у справі № 904/4669/18.
В той же час, таке право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи надано статтею 54 Господарського процесуального кодексу України власнику (учаснику, акціонеру), якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, в разі подання ним позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Дослідивши зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що даний позов не відноситься до категорії спорів щодо відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
З огляду на те, що положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, суд дійшов висновку, що в даному випадку позов заявлено особою, яка не має процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже зазначалося судом вище, позивачем у справі є саме ТОВ "Легалплейс" в інтересах якого подано позов.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Тобто, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.
Частиною 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас, положення ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не є диспозитивними та передбачають обов'язок суду залишити позов без розгляду з підстав вказаних у частині 1 цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про залишення позову без розгляду подане ТОВ "Легалплейс" до початку розгляду справи по суті, тобто з дотриманням строків, встановлених чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Вказане клопотання підписане Виконуючим обов'язків керівника ТОВ "Легалплейс" - Новаченком А.В., який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має відповідні повноваження на підписання документів від ТОВ "Легалплейс".
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання ТОВ "Легалплейс" про залишення позову без розгляду є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні клопотання б/н від 24.12.2019 року «Про залишення позовної заяви без розгляду» Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія." у справі № 910/17599/19 - відмовити.
2. Клопотання б/н від 24.12.2019 року «Про залишення позову без розгляду» Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" у справі № 910/17599/19 - задовольнити.
3. Позовну заяву б/н від 09.12.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВ-Україна" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Легалплейс" до 1. Акціонерного товариства "Укрсиббанк", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська металургійна компанія.", третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбізнес ЛТД", третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Авто" про визнання прав такими, що припинилися - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили 25 лютого 2020 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 03 березня 2020 року.
Суддя О.В. Котков