ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2020Справа № 910/6670/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Ярошенко С.М.
від відповідача: Березінський О.С., Гніздицька Л.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця" про зобов'язання Акціонерного товариства "Українська залізниця» в особі філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця" здійснювати поточний ремонт 1000 напіввагонів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп».
Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, зазначено, що у нього є всі підстави стверджувати, що відповідач не виконує вимоги чинного законодавства щодо експлуатації, технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, а також приховує відповідну інформацію, що може призвести до тяжких наслідків (зокрема аварій). Окрім того, передача 1000 залізничних на піввагонів у використання філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця» створює передумови для втрати їх економічної цінності, унеможливлення їх подальшого використання для перевезення вантажів та прогнозовано призведе до дефіциту рухомого складу залізничної дороги в Україні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 року вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.
06.06.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6670/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.07.2019 року.
01.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву.
04.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
08.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» надійшла відповідь на відзив.
18.07.2019 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли заперечення на відповідь на відзив до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.10.2019, у зв'язку з призначенням судді Блажівської О.Є. членом Вищої ради правосуддя, справу № 910/6670/19 передано на розгляд судді Приходько І.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2019 справу № 910/6670/19 прийнято до провадження суддею Приходько І.В., призначено підготовче засідання у справі на 06.11.2019.
06.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження.
У судовому засіданні 06.11.2019 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 09.12.2019.
20.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісон Груп" надійшло клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 09.12.2019 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 16.12.2019.
12.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні у даній справі на 29.01.2020, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнісон Груп» задоволено частково, витребовано у відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця» у строк до 27.01.2020 відомості, а саме: інформацію щодо здійснення поточного ремонту 1000 залізничних напіввагонів, які є предметом даного позову.
27.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення з доданою інформацією про виконані поточні ремонти залізничних напіввагонів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2020.
Представники відповідача у судовому засіданні 19.02.2020 повністю заперечували проти позову, зазначаючи про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. Підтримали ранішеподане клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, зважаючи на заперечення позивача в цій частині, який наполягав на тому, що спір між сторонами існує, а позовні вимоги підлягають розгляду по суті.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Також судом відмовлено у задоволенні клопотанні позивача про відкладення розгляду справи, яке представник обґрунтував необхідністю витребування від відповідача додаткової інформації щодо ремонту спірних вагонів.
В цій частині судом враховані доводи представників відповідачів стосовно того, що витребувана судом інформація була надана стороною 27.01.2020 у повному обсязі. При цьому, 28.01.2020 представник позивача ознайомився з поданими доказами, проте, ані в підготовчому засіданні 29.01.2020, ані станом на день розгляду справи по суті, жодних конкретних письмових заперечень з приводу наданої інформації не сформував.
Крім того, у судовому засіданні 19.02.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003536 від 18.11.2016.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 у справі №757/40448/17-к було накладено арешт на майно ТОВ «Юнісон Груп» шляхом заборони розпоряджатися або користуватися майном, серед іншого й 1000 залізничних напіввагонів, а саме:
56268139, 56268147, 56268287, 56422231, 56470933, 56471022, 56471030, 56471063, 56471071, 56471105, 56471113, 56471121, 56471139, 56505969, 56532617, 56532641, 56532666, 56532674, 60166980, 60167046, 60167087, 60167129, 60167145, 60167202, 60167228, 60167269, 60167301, 60167343, 60167350, 60167368, 60167400, 60167426, 60167434, 60167467, 60167475, 60167517, 60167533, 60167608, 60167616, 60167657, 60167673, 60167681, 60167749, 60167749, 60167756, 60167764, 60167806, 60167830, 60167905, 60168077, 60168119, 60168135, 60168143, 60168150, 60168168, 60168200, 60168259, 60168267, 60635828, 60635844, 60635851, 60635869, 60635885, 60635901, 60635935, 60635950, 60635984, 60636040, 60636081, 60636131, 60636149, 60636172, 60636206, 60636214, 60636248, 60636255, 60636263, 60636289, 60636305, 60636313, 60636321, 60636354, 60636362, 60636388, 60636404, 60636412, 60636420, 60636529, 60636537, 60636552, 60636602, 60636636, 60636651, 60636677, 60636685, 60636701, 60636727, 60636735, 60636776, 60636818, 60636826, 60636834, 60636875, 60636925, 60636966, 60636974, 60636982, 60637048, 60637063, 60637089, 60637121, 60637170, 60637188, 60637204, 60637212, 60637220, 60637238, 60637386, 60637444, 60637477, 60637501, 60637519, 60637584, 60637600, 60637626, 60637766, 60637808, 60637840, 60637881, 60637915, 60637949, 60637964, 60637980, 60638046, 60638111, 60638129, 60638152, 60638202, 60638210, 60638228, 60638244, 60638285, 60638319, 60638376, 60638459, 60638558, 60638574, 60638640, 60638665, 60638673, 60638681, 60638715, 60638749, 60638772, 60638814, 60638913, 60638962, 60638988, 60925542, 60925583, 60925609, 60925625, 60925641, 60925708, 60925716, 60925732, 60925740, 60925757, 60925807, 60925815, 60925831, 60925856, 60925864, 60925872, 60925906, 60925922, 60925930, 60925955, 60925971, 60925989, 60926011, 60926037, 60926045, 60926060, 60926078, 60926086, 60926110, 60926128, 60926169, 60926185, 60926201, 60926227, 60926268, 60926276, 60926284, 60926318, 60931029, 60931037, 60931102, 60931128, 60931151, 60931169, 60931177, 60931201, 60931219, 60931243, 60931250, 60931268, 61117933, 61117941, 61117958, 61117966, 61117974, 61117982, 61118014, 61118022, 61118030, 61118063, 61118071, 61118113, 61118139, 61118147, 61118246, 61118279, 61118303, 61118311, 61118360, 61118378, 61118386, 61118436, 61118444, 61118485, 61118501, 61118519, 61118543, 61118550, 61118576, 61118600, 61118618, 61118626, 61118634, 61118683, 61118717, 61118733, 61118840, 61118857, 61118865, 61118907, 61118915, 61118956, 61118972, 61119046, 61119079, 61119087, 61119277, 61119301, 61119319, 61119368, 61119376, 61119384, 61119939, 61119954, 61119988, 61120002, 61120135, 61120150, 61120168, 61120184, 61120200, 61120218, 61120226, 61120242, 61120259, 61120267, 61120275, 61120309, 61120325, 61120333, 61120341, 61120366, 61120382, 61120408, 61120416, 61120424, 61120440, 61120465, 61120473, 61120606, 61120630, 61120648, 61120655, 61120663, 61120671, 61120713, 61120721, 61120747, 61120762, 61120804, 61120812, 61120861, 61120879, 61120887, 61120911, 61120929, 61120937, 61120952, 61120986, 61121000, 61121018, 61121034, 61121059, 61121109, 61121208, 61121224, 61121232, 61121265, 61121273, 61121281, 61121307, 61121315, 61121323, 61121356, 61121372, 61121380, 61121414, 61121422, 61121463, 61121505, 61121521, 61121570, 61121588, 61121620, 61121638, 61121646, 61121653, 61121661, 61121687, 61121703, 61121729, 61121745, 61121760, 61121810, 61121828, 61121844, 61121851, 61121869, 61121919, 61121927, 61121935, 61121943, 61121950, 61121968, 61121976, 61122008, 61122024, 61122032, 61122040, 61122057, 61122081, 61122107, 61122115, 61122164, 61122180, 61122206, 61122214, 61122222, 61122255, 61122271, 61122289, 61122321, 61122354, 61122388, 61122404, 61122412, 61122420, 61122438, 61122446, 61122453, 61122503, 61122511, 61122529, 61122537, 61122586, 61122602, 61122628, 61122636, 61122651, 61122677, 61122685, 61122701, 61122727, 61122776, 61122800, 61122818, 61122826, 61122834, 61122842, 61122859, 61122875, 61122909, 61122917, 61122925, 61122933, 61122958, 61122966, 61122982, 61123006, 61123014, 61123030, 61123048, 61123055, 61123063, 61123105, 61123139, 61123147, 61123154, 61123188, 61123204, 61123238, 61123246, 61123279, 61123329, 61123337, 61123352, 61123436, 61123444, 61123469, 61123527, 61187969, 61188025, 61188074, 61188207, 61188231, 61188256, 61188355, 61188462, 61189056, 61189064, 61189171, 61189361, 61189478, 61189510, 61189676, 61189866, 61189908, 61190112, 61190138, 61190278, 61190286, 61190302, 61190385, 61190401, 61190666, 61190716, 61191052, 61191136, 61191367, 61191383, 61203683, 61204236, 61204251, 61204574, 61204640, 61204715, 61204954, 61205035, 61205134, 61205522, 61205563, 61205944, 61206132, 61206249, 61206330, 61206637, 61207148, 61207205, 61207320, 61207346, 61207361, 61208260, 61208534, 61208617, 61209409, 61209920, 61209987, 61210225, 61210373, 61210407, 61210860, 61211041, 61211173, 61211223, 61211504, 61211751, 61212114, 61212262, 61236659, 61236667, 61236675, 61236683, 61236709, 61236717, 61236733, 61236741, 61236774, 61236782, 61236824, 61236832, 61236840, 61236865, 61236873, 61236881, 61236915, 61236956, 61236972, 61236980, 61237012, 61237020, 61237038, 61237079, 61237137, 61237145, 61237152, 61237178, 61237202, 61237210, 61237236, 61237855, 61237863, 61237905, 61237913, 61237921, 61237939, 61237954, 61237962, 61237988, 61238010, 61238077, 61238085, 61238101, 61238135, 61238143, 61238150, 61238176, 61238184, 61238200, 61238234, 61238242, 61238259, 61238275, 61238283, 61238309, 61238325, 61238333, 61238358, 61238366, 61238382, 61238408, 61238416, 61238424, 61238440, 61238457, 61238465, 61238473, 61238481, 61238507, 61238515, 61238523, 61238549, 61238564, 61238572, 61238622, 61238630, 61238648, 61238655, 61238663, 61239059, 61239067, 61239075, 61239117, 61239174, 61239182, 61239208, 61239216, 61239240, 61239257, 61239265, 61239281, 61239307, 61239349, 61239356, 61239364, 61239372, 61239406, 61239422, 61239430, 61239471, 61239505, 61239521, 61239539, 61239547, 61239570, 61239588, 61239604, 61239620, 61239646, 61280178, 61280244, 61280855, 61281507, 61281671, 61281960, 61282513, 61282851, 61283073, 61283131, 61283214, 61283230, 61283263, 61283271, 61283545, 61283628, 61283636, 61284014, 61284048, 61284121, 61284147, 61284964, 61285219, 61285359, 61285474, 61285540, 61285706, 61285946, 61286043, 61286282, 61286506, 61286811, 61286886, 61287181, 61287249, 61287462, 61287520, 61287652, 61287835, 61288189, 61288338, 61288528, 61288767, 61289062, 61289070, 61289161, 61289336, 61289369, 61289401, 61289427, 61289534, 61289666, 61289765, 61289781, 61289963, 61289989, 61290508, 61290656, 61290870, 61293403, 61335154, 61335253, 61335378, 61335543, 61335584, 61335717, 61335741, 61335949, 61336012, 61336418, 61336467, 61336574, 61336582, 61336616, 61336715, 61336863, 61336970, 61337135, 61337234, 61337259, 61337309, 61337382, 61337473, 61337481, 61337515, 61337614, 61337671, 61337853, 61338430, 61338588, 61463808, 61463816, 61463832, 61463857, 61463865, 61463873, 61463915, 61463980, 61464004, 61464012, 61464020, 61464038, 61464046, 61464053, 61464079, 61464087, 61464103, 61464137, 61469078, 61469409, 61470209, 61470217, 61470225, 61470233, 61470241, 61470258, 61470266, 61470274, 61470282, 61470308, 61470316, 61470324, 61470332, 61470340, 61470357, 61470365, 61470373, 61470381, 61470407, 61470415, 61470423, 61470431, 61473716, 61480356, 61480364, 61480372, 61480406, 61480414, 61480430, 61480448, 61480463, 61480471, 61480505, 61480513, 61480521, 61480539, 61480547, 61480562, 61480570, 61480588, 61480612, 61480620, 61480638, 61482543, 61482857, 61482956, 61482980, 61483301, 61483368, 61483681, 61488474, 61488508, 61488516, 61488524, 61488540, 61488565, 61488573, 61488581, 61488607, 61488615, 61488623, 61488649, 61488656, 61488664, 61488672, 61488680, 61488706, 61488748, 61488755, 61488763, 61488771, 61488789, 61488813, 61488821, 61488839, 61488847, 61488854, 61488862, 61488870, 61488904, 61488912, 61488920, 61488938, 61488946, 61488953, 61488961, 61488979, 61488987, 61489019, 61489027, 61489035, 61489043, 61489050, 61489068, 61489076, 61489084, 61489100, 61489118, 61489134, 61489142, 61489159, 61489175, 61489209, 61489217, 61489225, 61489241, 61489258, 61489266, 61489274, 61489324, 61489340, 61489365, 61489373, 61489381, 61489407, 61489456, 61489464, 61489472, 61489480, 61489506, 61489514, 61489522, 61489530, 61489548, 61489555, 61489563, 61489571, 61489589, 61489605, 61489613, 61489621, 61489639, 61489647, 61489662, 61489670, 61489704, 61489738, 61495115, 61495149, 61495164, 61495180, 61495206, 61495214, 61495222, 61495230, 61495248, 61495255, 61495305, 61495321, 61495339, 61495347, 61495354, 61495370, 61495388, 61495420, 61495438, 61495446, 61495453, 61495461, 61495479, 61495487, 61495503, 61495545, 61495560, 61495586, 61495610, 61495636, 61495651, 61495669, 61495685, 61495719, 61495727, 61495735, 61495743, 61495776, 61495784, 61495800, 61495818, 61495826, 61495859, 61495867, 61495917, 61495925, 61495941, 61495974, 61496006, 61496022, 61507653, 61507661, 61507703, 61507729, 61507745, 61507752, 61507778, 61507802, 61507810, 61507828, 61507836, 61507844, 61507851, 61507869, 61507877, 61507885, 61507901, 61507919, 61507927, 61507935, 61507943, 61507968, 61507976, 61507984, 61508008, 61508032, 61508065, 61508115, 61508123, 61508131, 61508149, 61508156, 61508164, 61508180, 61508206, 61508214, 61508222, 61508230, 61508255, 61508263, 61508271, 61508305, 61508313, 61508339, 61508347, 61508370, 61508388, 61508404, 61508412, 61508420, 61508438, 61508446, 61509303, 61509337, 61509360, 61509386, 61509402, 61509410, 61509428, 61509436, 61509444, 61509451, 61509469, 61509477, 61509485, 61509501, 61509519, 61509527, 61509543, 61509550, 61509568, 61509576, 61509618, 61509626, 61509634, 61509642, 61509659, 61509667, 61509675, 61509683, 61509709, 61509717, 61509725, 61509733, 61509741, 61509758, 61509766, 61509774, 61509782, 61509808, 61509816, 61509824, 66024852, 66024902, 66024910, 66024969, 66025008.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 по справі № 757/45795/17-к слідчий суддя задовольнив клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Визначив порядок зберігання речових доказів у кримінальному проваджені шляхом визначення порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017 про арешт майна, а саме: передати 1000 залізничних на піввагонів в управління та користування філії «Рефрижераторна вагонна компанія» ПАТ «Українська залізниця», надавши філії «Рефрижераторна вагонна компанія» ПАТ «Українська залізниця» право комерційного використання 1000 залізничних напіввагонів. Також зобов'язано ПАТ «Укрзалізниця» в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів визначити приналежність зазначених вагонів до Філії «Рефрижераторна вагонна компанія» ПАТ «Укрзалізниця» на час дії арешту, накладеного на майно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2017.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що йому стало відомо, що ПАТ «Укрзалізниця» направила на адресу ГПУ лист за №18/4-23/2851-17, в якому повідомила про відсутність коштів, призначених для фінансування обслуговування та підтримання у належному стані вагонів, які не є власністю ПАТ «Укрзалізниця».
Таким чином, зазначаючи про те, що на підставі ухвали слідчого судді відповідач отримав повний контроль над вищевказаними залізничними напіввагонами, тоді як фінансовими планами АТ «Укрзалізниця» не передбачено витрат, пов'язаних з із зберіганням, проведенням поточних ремонтів, обслуговуванням та підтриманням у належному стані вагонів, які не є власністю АТ «Укрзалізниця», позивач робить висновок про порушення власних прав та просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця» здійснювати поточний ремонт 1000 напіввагонів, що належать ТОВ «Юнісон Груп».
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені у правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині таку міру правового захисту на національному рівні, що дозволило б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
За змістом частини 1 статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В даному випадку, звертаючись з позовом про зобов'язання відповідача здійснювати поточний ремонт переданих на відповідальне зберігання залізничних напіввагонів, позивач мотивує свої вимоги фактом відсутності у нього інформації щодо графіку проведення ремонтних робіт, кількості напіввагонів, що підлягають (підлягали) ремонту, фактично відремонтованих напіввагонів за період управління, джерел фінансування та вартості ремонтних робіт.
Зазначаючи про відсутність достатньої інформації, позивач наполягає на тому, що у нього є всі підстави стверджувати, що відповідач не виконує вимоги чинного законодавства щодо експлуатації, технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, а також приховує відповідну інформацію, що може призвести до тяжких наслідків (зокрема аварій).
Пунктами 3.4.-3.5. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.05.2015 №17 визначено, що власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона. Не дозволяється випускати на колії загального користування власні вантажні вагони, побудовані, переобладнані або модернізовані на замовлення власника без узгодження з Укрзалізницею конструкторської і технологічної документації і не прийняті в експлуатацію відповідно до вимог, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць.
Планові види ремонту (деповський та капітальний, у тому числі з продовженням строку служби) власних вантажних вагонів проводяться на вагоноремонтних підприємствах, атестованих на здійснення зазначеної діяльності (п.4.3. зазначених Правил).
Відповідач, з посиланням на інформаційні дані Філії, неодноразово зазначав, що деповські ремонти напіввагонів власності ТОВ «Юнісон Груп», які передані в оперування філії «РВК» АТ «Укрзалізниця», проводилися відповідно до розділів 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 15 інструкції ЦВ-0142 «Вагони вантажні залізниць України колії 1520 (1524) мм. Настанова з деповського ремонту» ВНД УЗ 32.2.04.037-2013 (затверджена наказом Укрзалізниці від 26.12.2013 № 468-Ц/од) та у строки, визначені п. 3.1 Додатку Д «Нормативи періодичності проведення деповського ремонту вантажних вагонів за критерієм фактично виконаного об'єму робіт (по пробігу)» до даної інструкції, а саме при досягненні 110 тис. км. пробігу або 2 років після попереднього деповського ремонту.
Також відповідач зазначає, що проведення капітального ремонту вагонів та напіввагонів регулюється Інструкцією ЦВ-0016 "Вантажні вагони залізниць України колії 1520 мм. Правила капітального ремонту", затвердженою наказом Укрзалізниці від 20.06.2006 року № 242-Ц, інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар № ЦВ-ЦЛ-0062, затвердженою наказом Укрзалізниці від 01.04.2005 року № 067-Ц.
Так, за вимогами вказаних Інструкцій та довідника СЖА 2004 18 «Модели грузовых вагонов» для моделей піввагонів 12-1704-04 та 12-9904-01 перший капітальний ремонт проводиться через 11 років після побудови.
Таким чином, відповідач вказує, що оскільки напіввагони, що передані у його розпорядження в межах кримінального провадження, 2012-2013 року побудови, а отже перший капітальний ремонт вказаних об'єктів можливий лише у 2023-2024 роках.
Втім, звернувшись до суду з позовними вимогами про зобов'язання відповідача здійснювати поточний ремонт, провести плановий ремонт та здійснити капітальний ремонт спірних 1000 напіввагонів, позивач в остаточній редакції поданої позовної заяви (згідно з заявою про усунення недоліків позовної заяви) просив суд зобов'язати відповідача здійснювати виключно поточний ремонт напіввагонів.
Судом приймаються доводи відповідача в частині того, що звертаючись з даним позовом позивач не подав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем не здійснювалося проведення поточних ремонтних робіт спірних напіввагонів, так само як і доказів того, що такі ремонти підлягали проведенню саме філією «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Так, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2017 по справі № 757/45795/17-к, якою визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному проваджені, не містить прямого обов'язку філії «Рефрижераторна вагонна компанія Акціонерного товариства «Українська залізниця» (як зберігача) здійснювати будь-які види ремонтних робіт, в тому числі поточного ремонту.
Частиною 2 статті 74 ГПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Так, на виконання ухвали суду, відповідачем подано інформацію, яка надійшла від філії «ГІОЦ» АТ «Українська залізниця» про виконані поточні ремонти напіввагонів у кількості 1000 одиниць, які мають ознаку «під операторським управлінням філії «РВК» АТ «Укрзалізниця».
В свою чергу, судом враховано, що порядок проведення ремонтів вагонів в експлуатації, встановлюється Інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженою наказом № 417-Ц від 25.09.2008 Міністерства транспорту і зв'язку України державної адміністрації залізничного транспорту України.
Так, відповідно до п. 4.1.5 Інструкції №417-Ц, поточний ремонт (технічне обслуговування: ТОв-1, ТОв-2) вантажних вагонів проводиться працівниками пунктів технічного обслуговування.
Працівники пунктів технічного обслуговування (ПТО): оглядачі вагонів і оглядачі- ремонтники, інші працівники ПТО повинні відповідно до технологічного процесу вчасно виконувати технічне обслуговування і несуть відповідальність за безпеку руху при слідуванні вагонів без відчеплення від поїздів у межах гарантійної дільниці, а для пасажирських поїздів після обслуговування в пунктах формування протягом усього рейсу до пункту обороту і назад.
При цьому, як вказує відповідач, згідно до розпорядження ПАТ «Укрзалізниця» від 18.08.2017 №Ц-1/4-25/2084 виконання поточного ремонту (технічне обслуговування: ТОв-1, ТОв-2) напіввагонів власності ТОВ «Юнісон Груп», проводяться за рахунок та силами регіональних філій ПАТ «Укрзалізниця».
У зв'язку з наведеним, припущення позивача про відсутність будь-якого фінансування ремонтних робіт спірних напіввагонів не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.
Таким чином, встановлення ухвалою слідчого судді порядку зберігання речових доказів у кримінальному проваджені шляхом надання філії «Рефрижераторна вагонна компанія» ПАТ «Українська залізниця» права комерційного використання 1000 залізничних на піввагонів, не має наслідком автоматичного виникнення обов'язку у Філії «Рефрижераторна вагонна компанія» АТ «Українська залізниця» безпосередньо здійснювати поточного, планового ремонту спірних напіввагонів, зважаючи на факт того, що внутрішньо-розпорядчими актами АТ «Укрзалізниці» встановлений інший порядок виконання технічного обслуговування (ТОв-1, ТОв-2).
В свою чергу, згідно наданої інформації філією «ГІОЦ» АТ «Українська залізниця», у період перебування на відповідальному зберіганні у відповідача 1000 спірних напіввагонів, поточні ремонти здійснювалися 2539 разів у відповідних ВЧД (ремонтних частинах, вагонних депо) як з відчепленням, так і без відчеплення (технічне обслуговування: ТОв-1, ТОв-2).
Таким чином, матеріалами справи повністю спростовуються доводи позивача про те, що відповідач не виконує вимоги чинного законодавства щодо експлуатації, технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів, а також приховує відповідну інформацію, що може призвести до тяжких наслідків (зокрема аварій).
Суд також зазначає про безпідставність доводів позивача про те, що технічний стан спірних вагонів ставиться ним під сумнів, оскільки такі доводи щодо невідповідності технічного стану вагонів встановленим нормам не підкріплені жодними належними та допустимими доказами, а відтак є лише припущеннями позивача.
При цьому, клопотання щодо проведення судової експертизи з приводу технічного стану спірних вагонів до кінця підготовчого провадження від сторін по справі не надходили.
Доводи позивача про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам законодавства в частині процедури передачі спірних вагонів на відповідальне зберігання, не приймаються судом, оскільки такі доводи не пов'язані з предметом доказування у даній справі.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.
Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами належними та допустимими доказами, поданими у відповідності до приписів чинного процесуального законодавства.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Суд зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Разом з тим, обраний позивачем спосіб захисту не може вважитися ефективним, оскільки по-перше стороною не доведено що її права та законні інтереси були порушені відповідачем шляхом прийняття спірного протоколу, а по-друге, скасування акту відповідача у вигляді протоколу жодним чином не призведе до відновлення права, в тому числі зважаючи на факт того, що предмет оспорюваної допорогової закупівлі припинив існування після виконання сторонами умов укладеного ними Договору.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права
Відтак, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
За приписами ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Враховуючи наведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позов не є достатньо обґрунтованим, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності та законності позовних вимог, так само як і порушення власних прав та інтересів діями відповідача.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 02.03.2020.
Суддя І.В. Приходько