ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2020Справа № 910/19071/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-контракт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Буд"
про стягнення 146 750 грн 00 коп.
Представники сторін: не викликались
28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-контракт" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Буд" про стягнення 146 750 грн 00 коп. заборгованості за договором постачання товару від 01.05.2019 № 90.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору постачання товару від 01.05.2019 № 90 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 146 750 грн 00 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/19071/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
03.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
17.02.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
01.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-контракт" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креатив Буд" (покупець за договором) укладено договір постачання товару № 90 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язуєьться систематично протягом 2019 р. передавати у власність покупцю товари в асортименті, кількості та ціні зазначених в рахунках-фактурах постачальника, а покупець зобов'язується приймати та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 1.2. договору асортимент, ціна та кількість товару зазначається у відповідній накладній та рахунку-фактурі постачальника виставленого згідно заявки покупця і узгодженим з складськими залишками постачальника.
Згідно з пунктом 1.3. договору загальна сума цього договору складається з вартості товару, що поставляється протягом терміну дії даного договору.
Пунктами 3.1., 3.2., 3.3. договору встановлено, що ціна за одиницю товару та загальна віртість товару зазначається в рахунках-фактурах. Товар постачається покупцю на умовах 100%-ої попередньої оплати. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування сум на поточний рахунок постачальника зазначений у відповідному рахунку-фактурі. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У пункті 5.1. договору зазначено, що постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, відповідно до строків, зазначених на упаковці товару.
Пунктом 6.1. договору визначено, що право власності на товар та усі ризики переходять від постачальника до покупця у момент передачі товару.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до "31" грудня 2019 року, та в будь-якому разі до повного проведення розрахунку сторонами за цим договором (пункт 10.3. договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору постачання товару від 01.05.2019 № 90 позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних № 3262 від 18.07.2019 на суму 25 200 грн 00 коп., № 3278 від 18.07.2019 на суму 36 800 грн 00 коп., № 3295 від 19.07.2019 на суму 55 200 грн 00 коп., № 3330 від 22.07.2019 на суму 36 800 грн 00 коп., № 3345 від 23.07.2019 на суму 37 950 грн 00 коп. Всього на загальну суму 191 950 грн 00 коп.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви також додано видаткову накладну № 2052 від 07.05.2019, що підтверджує факт передачі товару за договором № 407 від 04.07.2017, що не є предметом розгляду в межах даної справи, з огляду на що суд не приймає до розгляду дану накладну.
Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засдвіченими документами, а саме меморіальними ордерами від 20.06.2019 № 13029 на суму 18 368 грн 00 коп., від 12.07.2019 № 13219 на суму 20 000 грн 00 коп. та платіжним дорученням від 13.08.2019 № 13460 на суму 25 200 грн 00 коп.
Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, за період з 01.01.2019 до 23.10.2019, підписаний та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 146 750 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 146 750 грн 00 коп.
02.12.2019 позивач письмово звернувся до відповідача з претензіями № № 101, 102 щодо оплати поставленого товару, але дана претензія залишена відповідачем без задоволення.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З наявного в матеріалах відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, обгрунтовуючи це тим, що, по-перше, поставлений позивачем товар був неналежної якості, по-друге, позивач всупереч пункту 3.2. договору поставив товар без 100 % попередньої оплати, у зв'язку з чим не дотримався умов договору та самостійно здійснив поставку товару.
У пункті 6.2. договору зазначено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем на складі постачальника при самовивозі або на складі покупця в разі доставки транспортом постачальника. В разі невідповідності якості товару або нестачі його за кількістю у момент приймання, покупець має право відмовитися від прийняття товару.
Вищевикладені заперечення відповідача відхиляються судом, оскільки відповідачем було підписано видаткові накладні та прийнято поставлений товар без заперечень. В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від поставленого позивачем товару.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором постачання товару від 01.05.2019 № 90 та факту наявності заборгованості у розмірі 146 750 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 146 750 грн 00 коп.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Буд" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 29.11.2019 в загальному розмірі 7 500 грн 00 коп.
У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2019 між адвокатом Білоус Романом Андрійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-контракт" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає адвокату, а адвокат бере на себе зобов'язання по наданню клієнту за плату правничої допомоги, пов'язаної з правовим аналізом документів, наданням юридичних консультацій, підготовкою документів, претензій, позовних заяв, відзивів, заперечень, пояснень, клопотань інших процесуальних документів, а також представництвом клієнта як позивача по справі в судах.
Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Окрім того, в матеріалах справи наявна додаткова угода № 1 від 29.11.2019 до договору про надання правничої допомоги від 29.11.2019, рахунок-фактура № 540 від 23.12.2019, платіжне доручення № 1976 від 24.12.2019 щодо попередньої оплати послуг за надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 523 від 12.08.2010, акт здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000001 від 29.01.2020, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та ордер № 16722 від 29.11.2019.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із ціною позову та ступенем складності справи, а тому підлягає задоволенню у розмірі, заявленому позивачем - 7 500 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, , статтею 126, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Буд" (вул. Шота Руставелі, 33 Б, нежиле приміщення № 27, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 40080453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд-контракт" (вул. Заводська, 4, м. Житомир, 10025, ідентифікаційний код 38985773) заборгованість у розмірі 146 750 (сто сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б.Плотницька