вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.03.2020м. ДніпроСправа № 904/6273/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Філімонової Тетяни Михайлівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 8 202,19 грн. за договором поставки № 1904 від 25.02.2019 року.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Філімонової Тетяни Михайлівни заборгованість у розмірі 8 202,19 грн. за договором поставки № 1904 від 25.02.2019 року.
Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.
Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (8 202,19 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було встановлено строк ухвалою суду від 02.01.2020 для надання відзиву на позовну заяву, однак останній не виконав вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020, відзив на позов не надав.
Поштові відправлення (ухвала суду) направлені за місцезнаходженням відповідача повертаються на адресу суду, як не вручені з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, господарським судом зроблено оголошення на сайті Судової влади України.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно приписів ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги вище викладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 05.02.2020 відкладено та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу ухвалами суду від 02.01.2020 та від 05.02.2020 було встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву до 20.02.2020.
Поштові відправлення (ухвали суду) направлені за місцезнаходженням відповідача не повертаються на адресу суду.
Крім того, господарським судом зроблено оголошення на сайті Судової влади України.
Станом на дату винесення рішення відзив на позов відповідачем до матеріалів справи не поданий.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1904 від 25.02.2019 року, а саме в частині щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.
На підтвердження своїх вимог надає такі докази:
- копія договору поставки № 1904 від 25.02.2019;
- копія накладної на повернення від покупця;
- копія видаткової накладної;
- копія прибутково касового ордеру.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Філімоновою Тетяною Михайлівною (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 1904 від 25.02.2019 року.
Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" (в редакції 2010) (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13 417,98 грн., що підтверджується видатковою накладною № 6201/4750 від 28.02.2019.
Згідно п. 5.2. договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.
У відповідності до п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Проте, в порушення умов договору відповідач не розрахувався за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі. Частину боргу у розмірі 8 435,40 грн. відповідач погасив шляхом повернення частини товару, що підтверджується накладною на повернення товару від покупця № 272 від 29.05.2019. Частину боргу відповідач сплатив позивачу, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 685 від 23.09.2019 на суму 1 000,00 грн.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної оплати за отриманий товар згідно Договору поставки № 1904 від 25.02.2019 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3 982,58 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідачем докази сплати суми заборгованості за спірним договором не надано. Отже, сума основного боргу підлягає стягненню в розмірі, заявленому позивачем, а саме, 3 982,58 грн.
Щодо суми пені та штрафу
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.
Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 15.03.2019 по 26.12.2019 що складає у розмірі 1 850,31 грн.
Розрахунок пені зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.
Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.
Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги позивача, виходячи з наступного.
Відповідач несвоєчасно розрахувався за орендні платежі, чим порушив умови укладеного договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.
За розрахунком позивача, сума пені, заявлена до стягнення за період з 15.03.2019 по 26.12.2019 у розмірі 1 850,31 грн. та сума штрафу за період з з 15.03.2019 по 26.12.2019 у розмірі 939,26 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок штрафу відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.
Щодо суми 20% річних та інфляційних втрат
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2. договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 20% річних у розмірі 1 078,17 грн. за період з 15.03.2019 по 26.12.2019 та інфляційні втрати у розмірі 351,87 грн. за період з березня 2019 по травень 2019.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 20% річних та інфляційних втрат є вірними.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 20% річних у розмірі 1 078,17 грн. та інфляційних втрат у розмірі 351,87 грн. підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Філімонової Тетяни Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (49021, м. Дніпро, вул. Тернова, 1, код ЄДРПОУ 35871504) - 3 982,58 грн. - основного боргу, 1 850,31 грн. - пені, 939,26 грн. - штрафу, 1 078,17 грн. - 20 % річних, 351,87 грн. - інфляційних втрати та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2020
Суддя В.Г. Бєлік