Справа №295/925/20
Категорія 69
2/295/983/20
27.02.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Слюсарчук Н.Ф.,
за участю секретаря Давиденко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. В обґрунтування вимог зазначено, що відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Діти вимагають додаткових витрат на зміцнення імунітету, розвиток та лікування, а тому позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Від позивача надійшла заява на адресу суду, про розгляд справи без її участі. Позов підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив суду не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.9-10)
Неповнолітні діти проживають разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1
Статтею АДРЕСА_2 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою ВР № 789 ХІІ від 27.02.91 року, передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ст. 180 СК України).
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядкустягнення аліментів (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 25, ст.291), який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до Сімейного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, у статті 182 СК України законодавець, з метою захисту та забезпечення права дитини на належне утримання, закріпив, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У випадку невиконання батьками обов'язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 Кримінального кодексу України.
Згідно з вимогами ст. 182 Сімейного кодексу України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, відсутність доказів щодо наявності на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За правилами ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
З урахуванням викладеного та враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного вікущомісячно з дня подачі позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2020 року та до досягнення дітьмиповноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми стягнення за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Н.Ф. Слюсарчук