Справа № 278/3323/19
Іменем України
03 березня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, судимого:
25.06.2018 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ст. ст. 75, 76 Кримінального кодексу України (далі - КК) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки;
26.09.2018 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 185, ст. ст. 75, 76 КК до 3 років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК,
23 жовтня 2019 року близько 15 години ОСОБА_4 , проходячи стажування для подальшого працевлаштування в ТОВ "Еліт-Стріт", яке розташоване по вул. Грибній, 1, в с. Іванівка Житомирського району та області, перебував в приміщенні роздягальні на території вказаного товариства, де у нього виник умисел на таємне викрадення паспорта громадянина України, належного ОСОБА_5 , тобто на незаконне заволодіння документом - паспортом.
Реалізуючи свій умисел, у цей же час та місці ОСОБА_4 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу до сумки ОСОБА_6 відкрив застібку передньої кишені вказаної сумки, де віднайшов та викрав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_6 , з яким залишив місце вчинення злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається.
Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визнав їх встановленими в судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин. Враховуючи, що обвинувачений скористався своїм правом не давати показання, суд обмежився дослідженням доказів, що характеризують його особу.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 3 ст. 357 КК як незаконне заволодіння паспортом шляхом його крадіжки.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 357 КК, є умисним злочином невеликої тяжкості, обвинувачений вчинив один епізод такого діяння, викрадений документ повернутий потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_4 судимий за вчинення корисливих злочинів, вчинив злочин під час іспитового строку, неодружений, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується негативно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставиною, яка обтяжує йому покарання, суд визнає рецидив злочинів, оскільки обвинувачений вчинив новий умисний злочин, маючи судимість за умисні злочини (ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК), які не враховувались при кваліфікації вищезазначеного діяння.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 , не зважаючи на попередні судимості, належних висновків для себе не зробив і вчинив новий злочин під час іспитового строку, а тому заслуговує на реальне відбування покарання у виді обмеження волі, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 357 КК. Разом із тим, беручи до уваги наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, а також позицію потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має та на суворості покарання не наполягав, суд вважає за можливе призначити покарання на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 3 ст. 357 КК. Крім того, враховуючи, що обвинувачений, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням, вчинив злочин під час іспитового строку, суд на підставі ч. 1 ст. 71 КК, перерахувавши відповідно до п. б ч. 1 ст. 72 КК покарання, призначене цим вироком, повністю приєднує до нього невідбуте покарання, призначене вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 26.09.2018.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, відомості про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Речовий докази по справі підлягає залишенню в розпорядженні власника.
Враховуючи призначене покарання, суд вважає, що існує ризик ухилення від його відбування. Оскільки обвинувачений не має власної сім'ї, постійного офіційного місця роботи, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, не прибував за судовими викликами без поважних причин, суд вважає, що запобігти названому ризику менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні, а тому обирає саме такий запобіжний захід.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК до покарання, призначеного цим вироком, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 26 вересня 2018 року, визначивши ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його негайно під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в цей строк його попереднього ув'язнення, починаючи з дня взяття під варту і до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речовий доказ: паспорт на ім'я ОСОБА_6 залишити в розпорядженні потерпілого.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити потерпілому не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1