Справа № 277/1330/19
Номер рядка звіту 17
іменем України
"02" березня 2020 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Заполовського В. В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т. В.
розглянувши в спрощеному позовному проваджені, відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Позивач звернувся до суду з цим позовом та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 25.10.2010 року в сумі 51966,53 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 25.10.2010 року згідно якої отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Останній, в свою чергу, своєчасно не повертає АТ КБ "ПриватБанк" кредитні кошти, своєчасно не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов'язань по кредитному договору.
Станом на 30.10.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 51966,53 грн., яка складається з наступного:
- 246,41 грн. - заборгованість за кредитом;
- 44280,62 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
- 0,00 грн. - заборгованість за комісією;
- 4488,71 грн. - заборгованість за пенею,
а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 2450,79 грн. - штраф (процентна складова).
З метою захисту своїх прав позивач змушений звернутись до суду.
28.01.2020 року по справі було відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Одночасно відповідачу було роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву та встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі для його подання. Також відповідача було попереджено про те, що у разі ненадання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 отримав 04.02.2020 року, однак відзив на позовну заяву до даного часу не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 25.10.2010 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі - Банк), укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 500,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданого Банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 30.10.2019 року заборгованість становила 51966,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 246,41 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 44280,62 грн., заборгованість за пенею - 4488,71 грн., по штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 2450,79 грн. (процентна складова) ( а.с. 6-8).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути і інші складові, а саме: заборгованість по відсоткам за користування кредитом, пеню і штрафи (фіксована та процентна складова).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.10.2010 року, посилається на довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк. (а.с. 10, 11-34).
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором від 25 жовтня 2010 року по тілу кредиту складає 246 грн. 41 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Відтак підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по тілу кредиту в розмірі 246 грн. 41 коп.
Одночасно відсутні підстави для стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 44280,62 грн., заборгованості за пенею в сумі 4488,71 грн., по штрафам в сумі 500,00 грн. (фіксована частина), 2450,79 грн. (процентна складова), оскільки позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо порядку та розміру нарахування заборгованості за такими видами платежу.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Але надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою договору, оскільки вони не підписані відповідачем, а також з урахуванням того, що ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та умови нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості за простроченим тілом кредиту та за нарахованими відсотками, штрафами.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, про повідомлення споживача про умови надання банківських послуг та узгодження зі споживачем саме тих умов, які банк вважав узгодженими.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідача лише суми непогашеного тіла кредиту.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог, згідно вимог ст. 141 ЦПК України. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» суд задовольняє на 0,47% із розрахунку 246,41:51966,53х100%=0,47%
Враховуючи наведене сума судового збору, що має бути стягнута з відповідача на користь позивача становить 09 грн. 03 коп. (1921,00 х 0,47% = 09 грн. 03 коп.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279, 280-283 Цивільного Процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2010 року в сумі 246 (двісті сорок шість) грн. 41 коп., а також судовий збір в сумі 09 (дев'ять) грн. 03 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.03.2020 року.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: В. В. Заполовський