Кримінальне провадження № 194/138/20
Номер провадження № 1-кп/194/62/20
03 березня 2020 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2020 року за № 12020040400000042 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей 2005, 2012, 2015 років народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 12 січня 2020 року приблизно о 12-00 год., перебуваючи в якості гостя за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає його знайомий ОСОБА_5 , скориставшись тим, що останній спить, та по раптово виниклому злочинному наміру, спрямованому на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, що належить потерпілому ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, з дивану розташованому у зальній кімнаті вищевказаної квартири, шляхом вільного доступу, таємно, викрав мобільний телефон «Nokia RM-944» IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 , вартість якого становить 297,33 грн., в середині якого знаходилася сім-картка мобільного оператора «Vodafone» вартість якої становить 43,00 грн. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілому майнову шкоду на загальну суму 340,33 грн. Після чого з місця пригоди зник та викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, та пояснив, що в січні 2020 року він був в гостях у ОСОБА_5 , та коли той заснув він взяв його мобільний телефон, який потім через свого знайомого здав в ломбард, отримані кошти потратив. Потім телефон повернули потерпілому, але не він особисто. В скоєнні злочину розкаюється, з вартістю викраденого згоден. Зрозумів свою поведінку та наданий час має бажання виправитися, шкоду потерпілому не відшкодував. Діти мешкають зі своїми матерями.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, довідкою про вартість експертизи, висновком експертизи, речовими доказами, та даних, які характеризують його особу.
Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованого ним діянні знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:
Як вбачається з договору залогу № 7.232 від 12 січня 2020 року, предмет залогу є мобільний телефон марки Nokia rm-944, позичальник ОСОБА_6 .
Із висновку судово-товарознавчої експертизи № 277/20 від 24 січня 2020 року вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону «Nokia RM-944», станом на 12 січня 2020 року, становила 297,33 грн.; сім-картка мобільного оператора «Водафон» станом на 12 січня 2020 року, становила 43,00 грн.
Речовими доказами по справі, якими визнані: договір залогу № 7.232 від 12 січня 2020 року, предметом якого є мобільний телефон марки Nokia RM-944, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Nokia RM-944» IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 .
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми та допустимими, та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєному злочині.
Даючи юридичну оцінку його діям, суд вважає, що він винний в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, а також особи обвинуваченого, який за місцем мешкання охарактеризований позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади викликані вживанням опіоїдів та психостимуляторів з шкідливими наслідками, має бажання виправитися, має на утриманні трьох малолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, який за місцем мешкання охарактеризований позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічні та поведінкові розлади викликані вживанням опіоїдів та психостимуляторів з шкідливими наслідками, має бажання виправитися, має на утриманні трьох малолітніх дітей, з урахуванням обставин, які пом'якшуюють покарання: щирого каяття, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, думки потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру він не має, та просив суд призначити покарання на розсуд суду, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, але не в максимальній межі.
Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком на 180 (сто шістдесят) годин.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь судового експерта ОСОБА_7 (розрахунковий рахунок КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 , номер облікової карти платника податків НОМЕР_5 ), витрати, пов'язані із залученням експерта на проведення судово-товарознавчої експертизи № 277/20 від 24 січня 2020 року у розмірі 300 (триста) грн.
Речові докази по справі: договір залогу № 7.232 від 12 січня 2020 року, предметом якого є мобільний телефон марки Nokia RM-944, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати протягом усього часу в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Nokia RM-944» IMEI-1: НОМЕР_1 ; IMEI-2: НОМЕР_2 , який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити за належністюпотерпілому ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1