Кримінальне провадження № 194/2148/19
Номер провадження 1-кп/194/28/20
03 березня 2020 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2019 року за № 12019040400000486 у відношенні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
- 21 березня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 засуджена 21 березня 2019 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт.
16 травня 2019 року ОСОБА_3 була офіційно під розпис повідомлена про умови відбування покарання у виді громадських робіт та офіційно попереджена під підпис про те, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт вона може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України.
Згідно з розпорядженням від 06 червня 2019 року № 788 директора комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» ОСОБА_3 була прийнята на роботу на дільницю «Зелене господарство» для відбування покарання у виді 120 годин громадських робіт на підставі направлення Павлоградського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області № 21/20/1193-19/2 від 16 травня 2019 року.
Відповідно до графіку виходу на роботу засудженої до громадських робіт на червень 2019 року, ОСОБА_3 в період часу з 06 червня 2019 року до 28 червня 2019 року повинна була відпрацювати 17 робочих днів по 4 години на день, тобто загалом повинна була відпрацювати у червні 2019 року 68 годин громадських робіт. З даним графіком виходу на роботу ОСОБА_3 була ознайомлена особисто під підпис 06 червня 2019 року.
Згідно з табелем виходу на роботу засудженої до громадських робіт на червень 2019 року, ОСОБА_3 в період часу з 06 червня 2019 року до 28 червня 2019 року відпрацювала лише 8 годин громадських робіт, та в періоди з 10 червня 2019 року по 14 червня 2019 року, з 17 червня 2019 року по 21 червня 2019 року, з 24 червня 2019 року по 28 червня 2019 року для відпрацювання покарання на дільницю «Зелене господарство» КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» не з'явилась.
У подальшому у липні - жовтні 2019 року ОСОБА_3 на дільницю «Зелене господарство» КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» для складання графіку та відбування покарання у виді громадських робіт не з'явилась.
При цьому, ОСОБА_3 мала поважні причини неявки для відбування покарання лише в період з 24 червня 2019 року по 16 липня 2019 року у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до ч. 3 ст.40 КВК України, ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Так, постановою АПО18 від № 401186 від 04 червня 2019 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення 04 червня 2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП., 21 вересня 2019 року постановою АПО18 №400681 від 21 вересня 2019 року - за вчинення 21 вересня 2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП., постановою АПО18 № 400846 від 16 жовтня 2019 року - за вчинення 16 жовтня 2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.
20 листопада 2019 року ОСОБА_3 була офіційно під розпис повідомлена про умови відбування покарання у виді громадських робіт та офіційно попереджена під підпис про те, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт вона може бути притягнена до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України.
Не зважаючи на вказане попередження, постановою АПО18 № 400817 від 03 грудня 2019 року ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення 03 грудня 2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_3 не виконала встановлених обов'язків та всупереч ст. 40 КВК України порушила порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, оскільки у період з 10 червня 2019 року по 28 червня 2019 року не вийшла на громадські роботи більше двох разів без поважних причин, а також після письмового попередження 20 листопада 2019 року знову вчинила адміністративне правопорушення, за що була притягнута до адміністративної відповідальності.
Обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, визнала повністю та пояснила, що дійсно, будучи обізнаною з умовами відбуття покарання у виді громадських робіт, отримавши направлення до Зеленого господарства, ознайомившись з графіком відробіток, без поважних причин у повному обсязі їх не відпрацювала. Також підтвердила наявність притягнень її до адміністративної відповідальності та пояснила, що постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності не оскаржувала. Також зазначила, що усвідомила протиправність своїх дій, просила призначити покарання не пов'язаного з реальним відбуттям покарання та наполягала на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України.
Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою винуватість у вчиненні нею кримінального правопорушення, правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена, її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_3 скоїла злочин невеликої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона громадянка України, раніше судима, не працює, на утриманні нікого не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади викликані вживанням психостимуляторів, зі шкідливими наслідками, за місцем реєстрації не охарактеризована, оскільки там не мешкає.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає: рецидив злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_3 , обставини вчиненого нею кримінального правопорушення та її відношення до скоєного, наявність обставин, що обтяжують покарання та відсутність обставин, що пом'якшують покарання, те, що обвинувачена перебуває на спеціальному обліку у лікаря нарколога, не працює, має ряд тяжких захворювань, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за пред'явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту на певний строк, ближче до мінімальної межі покарання, призначивши покарання з урахуванням положень ст.ст. 71, 72 України.
Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.
Обрати ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляду особистого зобов'язання.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2019 року, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді арешту строком на 1 (один) місяць 10 (десять) днів.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту її фактичного затримання при виконанні вироку.
Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1