Справа № 214/4255/15-ц
6/214/16/20
02 березня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
при секретарі - Джемерчук О.В.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Кривому Розі, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
Заявник звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №214/4255/15-ц від 08.09.2015 року, виданий 22.09.2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2015 року і до досягнення дитиною повноліття, стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно отримані за виконавчим листом грошові кошти у сумі 3026 грн. 19 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 400 грн. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що він з 2009 року по травень 2015 року проживав з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання є одна малолітня дитина - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої із заявника на користь ОСОБА_2 рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.09.2015 року було стягнуто аліменти. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 з 2013 року зловживає наркотичними засобами і після проходження курсу лікування в серпні 2014 року перебуває на обліку в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер», рішенням виконкому Жовтневої районної у місті ради від 18.05.2016 року за №194 місце проживання дитини було встановлене разом з батьком - заявником у цій справі за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, ОСОБА_2 не виконувала зазначене рішення органу опіки. Так, лише у квітні 2019 року заявник забрав до себе дочку та з того часу вона проживає разом з ним, а з травня 2019 року заявник припинив сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти. Таким чином, з ІНФОРМАЦІЯ_2 малолітня ОСОБА_4 проживає разом із заявником та перебуває на його утриманні, а тому заявник вважає, що не повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , яка фактично самоусунулась від виховання та утримання дочки. Між тим, ОСОБА_2 безпідставно надала виконавчий лист для примусового виконання, у зв'язку з чим у вересні 2019 року із заявника на користь ОСОБА_2 було утримано 50% заробітку у сумі 5047 грн. 84 коп., з яких 25% у сумі 2523 грн. 92 коп. було утримано в рахунок погашення боргу за березень 2018 року, а інші 25% у сумі 2523 грн. 92 коп. було утримано як черговий платіж. Відтак, ОСОБА_2 безпідставно отримала за виконавчим листом грошові кошти у розмірі 3026 грн. 19 коп.
Заявник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
ОСОБА_2 , будучи повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилась, її неявка у відповідності до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Свідок ОСОБА_5 , будучи допитаною в судовому засіданні, показала, що заявник - це її сусід, його квартира розташована у сусідньому під'їзді, вона його добре знає біля 4-х років, їхні діти, а саме дочка заявника ОСОБА_4 , товаришують. Зазначила, що ОСОБА_4 вже біля року проживає із заявником, знає це точно, оскільки кожного дня бачить дівчинку як вона приходить додому зі школи, як заявник водить її на танці, тощо.
Свідок ОСОБА_6 , будучи допитаним у судовому засіданні, показав, що заявника знає біля 11 років, вони разом працюють, знає, що дочка заявника ОСОБА_4 постійно проживає із заявником, він періодично буває у заявника у гостях і постійно там бачить ОСОБА_4 , знає, що мати дівчинки веде асоціальний спосіб життя.
Заслухавши пояснення заявника, показання свідків, дослідивши заяву разом з додатками та матеріали цивільної справи №214/4255/15-ц, суд приходить до наступного.
Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітньою дитиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.28).
Згідно виконавчого листа, виданого 22.09.2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, із заявника на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2015 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.31).
Однак, рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради від 18.05.2016 року за №194 місце проживання дитини було встановлене разом з батьком - заявником у цій справі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35).
Згідно акту від 23.10.2019 року, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 20.04.2019 року по цей час (а.с.30).
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, судом на підставі показань свідків та матеріалів справи установлено, що малолітня дочка ОСОБА_1 , на утримання якої з нього стягнуто аліменти на користь її матері ОСОБА_2 , проживає разом з батьком - ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні, у зв'язку з чим суд уважає, що у ОСОБА_1 відсутній обов'язок щодо виконання рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки, адже аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини, а стягнення аліментів на користь матері в даному випадку суперечить правовим нормам щодо цільового призначення аліментів, а відтак суд уважає за можливе визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю.
Стосовно вимоги заявника щодо стягнення на його користь безпідставно отриманих за виконавчим листом грошових коштів у сумі 3026 грн. 19 коп., то суд зазначає, що така вимога задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами, що саме така сума була безпідставно стягнута та окрім того, обставини, на які посилається заявник, а саме той факт, що його дочка проживає з ним фактично не припиняє його обов'язок як боржника відповідно до чинного законодавства, так як він не був звільнений від сплати аліментів.
Щодо вимоги заявника про стягнення на його користь сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, то суд зазначає, що така вимога також не підлягає задоволенню, оскільки нормами ст. 141 ЦПК України не передбачено розподіл судових витрат на стадії виконання судового рішення, адже наразі у даній справі ОСОБА_1 має процесуальний статус боржника у виконавчому провадженні, а не відповідача по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 432 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №214/4255/15-ц від 08.09.2015 року, виданий 22.09.2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Попов.