гСправа № 179/1571/19 Провадження №1-кп/0187/105/20
03 березня 2020 року смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12019040470000198) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Крамарка, Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючий середню освіту, одруженого, працюючий на посаді механізатора в ТОВ СГП «Дружба-Казначеївка», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
28 квітня 2019 року близько 19 години 30 хвилин в с. Казначеївка Магдалинівського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_3 , маючи право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21099» 1997 року виробництва, з р/н НОМЕР_1 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.02.2013, виданий ВРЕР № 1 ГУМВС у Харківської області, належить ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснюючи маневр руху заднім ходом не переконався в безпечності вказаного маневру та виявивши перешкоду для руху не вжив заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, в результаті чого здійснив наїзд на лежачу електроопору, яка від наїзду перемістилась з початкового свого місця розташування в бік ОСОБА_7 , внаслідок чого остання травмувала ліву ногу ОСОБА_7 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням уламків. Забитих ран передньої поверхні лівого гомілко ступеневого суглоба і гомілки відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
У дорожній обстановці водій легкового автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21099» 1997 року виробництва, з р/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.9 та 12.3 Правил дорожнього руху України.
Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21099» 1997 року виробництва, з р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.9 та 12.3 Правил дорожнього руху України і для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.
При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «ВАЗ-21099» ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п.п. 10.9 та 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.
Таким чином, своїми злочинними діями, що виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що він дійсно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 28.04.2019 близько 19:30 керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21099», здійснюючи маневр руху заднім ходом здійснив наїзд на лежачу електроопору, яка від наїзду перемістилась та травмувала ліву ногу ОСОБА_7 .
Визнає, що ним допущено порушення вимог п.п. 10.9 та 12.3 Правил дорожнього руху України та від порушення вказаних положень ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток лівої гомілки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням уламків, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. Шкодує про вчинене та щиро розкаюється.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ч.3 ст. 349 КПК України суд допитав обвинуваченого та дослідив матеріали кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого та дійшов до переконання, що вина обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України знайшла своє підтвердження повністю в судовому засіданні.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов'язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).
ОСОБА_3 одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, раніше не судимий.
Як обставину, що пом'якшує покарання суд враховує щире каяття, так як підсудним усвідомлено та критично оцінено свою протиправну поведінку та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом враховано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_3 злочину та ступінь його тяжкості, яки згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості.
З урахування особи обвинуваченого, обставин справи, тяжкості вчинених злочинів, суд вважає можливим призначити йому покарання в межах санкції статті закону, визначеної за вчинені злочини, у виді обмеження волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тобто, буде пропорційним легітимній цілі, яка переслідується таким покаранням. При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а тому ОСОБА_3 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про можливість призначення додаткового покарання суд враховуючи, що ОСОБА_3 постановою Магдалинівського районного суду від 14.05.2019 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік, тому відсутні підстави для застосування такого додаткового покарання.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 2826,18 грн., відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз на суму 2826,18 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість грн. 18 коп.) стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1