ЄУН 193/1600/19
Провадження № 2/193/121/20
02 березня 2020 року сел. Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Кащук Д.А.,
при секретарі судового засідання - Ратушній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 28 листопада 2019 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, з 15 листопада 2011 року вони проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з відповідачем. За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке видано 26 серпня 2015 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №801, та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видано 01 квітня 2014 року Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №312. Батьком дітей є Відповідач.
З відповідачем позивач проживають окремо, відносини фактично припинились з червня 2019 року, своїми доходами кожний розпоряджається самостійно. Відповідач офіційно не працевлаштований, однак позивач зазначає, що відповідач має дохід та в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їй особисто. Відповідач кошти на утримання дітей не надає. Тому вона, змушена звернутися до суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 всіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заґв та клопотань не надавав .
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач від спільного життя з відповідачем мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, 01 квітня 2014 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис №312, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 від 01 квітня 2014 року, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, 26 серпня 2015 року в книзі актів громадського стану про народження зроблено відповідний запис №801, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 26 серпня 2015 року (а.с.3-4)
Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дітей до їх повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст.191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 28 листопада 2019 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітніх дітей- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти в розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 28 листопада 2019 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,81,141,259,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 28 листопада 2019 року.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп..
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Д.А.Кащук