Справа № 183/7215/14
№ 2-п/183/3/20
02 березня 2020 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
з секретарем судового засідання Гончарової С.Є.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
30 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заявник посилався на те, що судом задоволені позовні вимоги, він, ОСОБА_2 був визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник ОСОБА_2 зазначив, що він не був повідомлений про місце, дату і час розгляд справи, заочне рішення суду не отримував до теперішнього часу, крім того, в нього є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме - що він проживав в спірному житловому приміщенні.
В зв'язку з наведеним, в своїй заяві ОСОБА_2 просив суд поновити йому строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення суду, скасувати рішення.
Заявник ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні посилалася на те, що відсутні підстави для поновлення строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення, суд приходить до нижченаведеного.
Встановлено, що 27 лютого 2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було винесене заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Судом задоволені позовні вимоги, ОСОБА_2 був визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 284 ЦПК України, 1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. 2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 3. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. 4. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На підставі вимог ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стосовно поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до нижченаведеного.
Як зазначалося вище, заочне рішення суду було винесене 27.02.2015 року, копія рішення направлена судом за зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_2 , конверт повернувся за закінченням терміну зберігання, тобто, відповідачем ОСОБА_2 копія заочного рішення не була отримана.
Згідно заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, він дізнався про рішення суду тільки 15.01.2018 р. в Орлівщинській сільській раді, але незважаючи на це, тільки 20.11.2018 р. (через 10 місяців) звернувся до суду з заявою про направлення заочного рішення суду на його адресу: АДРЕСА_1 а. (а.с.36).
29.11.2018 року судом направлене заочне рішення суду на адресу ОСОБА_2 (а.с.38).
Згідно рекомендованого поштового відправлення, ОСОБА_2 отримав рішення суду 14.12.2018 р. (а.с.39).
У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
На підставі ст. 122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно до вимог ст. 126 ЦПК України, 1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. 2. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі ст. 127 ЦПК України, 1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. 2. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. 3. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. 4. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. 5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. 6. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. 7. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. 8. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як зазначалося вище, у відповідності до ст. 284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Таким чином, ОСОБА_2 повинен був звернутися до суду протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (14.12.2018 р.), тобто, до 03.01.2019 р.
В той же час, ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення 30.01.2019 р., тобто, з пропуском строку.
Крім того, суд приходить до переконання про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку також з наведених нижче підстав.
Сам по собі факт неотримання учасником справи рішення суду не є беззаперечною підставою для поновлення процесуальних строків.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
В той же час, статтею 44 ЦПК України передбачений обов'язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскарження судових рішень, особа, яка має намір вчинити певні процесуальну дію, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Судом встановлено, що заявнику ОСОБА_2 було достовірно відомо про наявність в провадженні суду позову ОСОБА_3 до нього про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Про це свідчить заява ОСОБА_2 від 13.01.2015 р. про відкладення розгляду справи та надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи (а.с.24).
В той же час, з 13.01.2015 р. ОСОБА_2 з матеріалами справи не ознайомлювався, в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим, 27.02.2015 р. судом ухвалене заочне рішення у справі.
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи достовірно повідомленим про наявність в провадженні суду відповідної судової справи, з 13.01.2015 р. до 20.11.2018 р. ОСОБА_2 не вчинив жодної дії для захисту своїх прав, як відповідача (не цікавився станом справи, не знайомився з матеріалами справи, не отримував будь-якого процесуального рішення суду).
В зв'язку з наведеним, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення належить відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення суду - залишити без розгляду.
Керуючись ст. 287, 288, ЦПК України, суд,
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про поновлення строку для для подання заяви про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.І. Городецький