Справа № 191/610/20
Провадження № 1-кс/191/113/20
іменем України
03 березня 2020 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Синельникове клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна, а також перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12020040390000289 від 02.03.2020 року, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даному матеріалу, -
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 01.03.2020 о 12-00 годині під час патрулювання м. Синельникове працівниками поліції Синельниківського ВП було виявлено легковий автомобіль червоного кольору марки ВАЗ моделі 21093 з р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 з пиляними фрагментами деревини.
02.03.2020 за даним фактом СВ Синельниківського ВП зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
01.03.2020 період часу з 12-20 по 12-45 працівниками поліції Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено огляд місця події, територія яка розташована навпроти приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду було виявлено та оглянуто працівниками поліції автомобіль марки ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 ). Під час огляду безпосередньо вказаного автомобіля було виявлено, що на задньому пасажирському сидінні перебувало 8 фрагментів деревини розмірами: довжиною приблизно 1 м кожен та діаметром до 20 см кожний фрагмент. Вказане майно працівниками поліції в подальшому було вилучено до Синельниківського відділу поліції до вирішення питання по суті.
В подальшому, 01.03.2020 період часу з 13-00 до 14.00 годин працівниками поліції було здійснено огляд території лісосмуги, розташованої поблизу села Циганівка Синельниківському районі Дніпропетровської області. Так ході огляду вказаної території лісосмуги, а саме місця на яке вказав громадянин ОСОБА_5 , який був присутній під час огляду, було встановлено, що дана лісосмуга за даними геолокації додатку Google карти має координати НОМЕР_3 було виявлено пні дерев до припинення росту в кількості 6 штук:
1)Пень №1 діаметром приблизно 20 см.;
2)Пень №2 діаметром приблизно 15 см.;
3)Пень №3 діаметром приблизно 15 см.;
4)Пень №4 діаметром приблизно 15 см.;
5)Пень №5 діаметром приблизно 25 см.;
6)Пень №6 діаметром приблизно 20 см.;
Так, 02.03.2020 майно, а саме :
?автомобіль марки ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 );
?8 штук фрагментів стовбурів дерев;
Вказане майно було визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні та є об'єктами вчинення кримінально протиправних дій, і, знаряддями його вчинення.
Згідно із ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ може зберігатися у сторони кримінального провадження, якщо він добровільно наданий, або на підставі судового рішення. Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, речі, вилучені в ході проведення огляду, вважаються тимчасово вилученим майном. Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Підставами, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт вилученого майна, є забезпечення належного зберігання речових доказів стороною кримінального провадження, та фактичне позбавлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Слідчий вважає, що вилучені в ході огляду місця події від 01.03.2020 майно, а саме :
?автомобіль марки ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 );
?8 штук фрагментів стовбурів дерев;
мають значення речових доказів, та вказують на вчинення кримінального правопорушення невстановленою особою, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також з метою забезпечення виконання в подальшому цивільного позову виникає необхідність у накладенні арешту на зазначене майно на підставі ст. 170 КПК України.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього документи, а також з урахуванням думки слідчого, прокурора, який клопотання слідчого підтримав, приходить до наступного.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, а також для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Кримінальна відповідальність за ст. 246 КК України настає за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах. Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення полягає у повному відокремленні дерева або чагарника від кореня будь-яким способом (спилювання, зрубування, повалення транспортним засобом тощо), та/або викорчовуванні - видаленні деревостану з корінням; та/або пошкодженні дерева або чагарника до стану припинення росту (наприклад, відокремлення основних гілок від стовбура дерева, глибокі насічки на стовбурі дерева). У випадку кваліфікації за ознакою заподіяння істотної шкоди, що має місце у даному випадку, цей злочин є закінченим з моменту заподіяння такої шкоди, тобто досягнення необхідного обсягу порубки.
Таким чином, дії з незаконно порубленою деревиною, в тому числі її складування, завантаження, транспортування тощо, складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, хоча не охоплюються та виходять за його межі, а автомобіль ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 ), як такий не є знаряддям або предметом вчинення цього злочину, однак за допомогою якого перевозились фрагменти свіжоспиляної деревини, а тому слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вилучений в ході огляду місця події від 01.03.2020 - автомобіль ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 ), шляхом заборони на відчуження на реєстрацію чи перереєстрацію без позбавлення на право користування даним транспортним засобом.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та вважає необхідним накласти арешт на вилучене майно, а саме вилучені в ході огляду місця події від 01.03.2020 - 8 штук фрагментів стовбурів дерев розмірами: довжиною приблизно 1 м кожен та діаметром до 20 см кожний фрагмент та автомобіль марки ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 ) шляхом заборони на відчуження на реєстрацію чи перереєстрацію без позбавлення на право користування даним автомобілем.
Керуючись ст.ст.170-172 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме вилучені в ході огляду місця події від 01.03.2020: 8 штук фрагментів стовбурів дерев розмірами: довжиною приблизно 1 м кожен та діаметром до 20 см кожний фрагмент.
Накласти арешт на майно, шляхом заборони на відчуження на реєстрацію чи перереєстрацію без позбавлення на право користування даного транспортного засобу, а саме на вилучений в ході огляду місця події від 01.03.2020 - автомобіль марки ВАЗ 21093 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , по типу загального легкового хетчбек-В червоного кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_6 , однак власником якого за документами (свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 відповідно є ОСОБА_7 ).
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Синельниківського ВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_4 .
Копію ухвали направити слідчому, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Головуючий суддя: ОСОБА_1