"30" липня 2007 р. Справа № 6/174
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі судового засідання Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Державної податкової інспекції у Кельменецькому районі Чернівецької області
до відповідача Відділу Державної виконавчої служби Кельменецького районного управління юстиції
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна»
про звільнення майна з-під арешту
за участю представників:
від позивача: Потерейко Р.В., довіреність від 27.07.2007 № 5901;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
Державна податкова інспекція у Кельменецькому районі Чернівецької області звернулася з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Кельменецького районного управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у зв'язку з несплатою суми податкового боргу всі активи, включаючи грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та цінні папери перебувають у податковій заставі. Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ зареєстровано податкову заставу на все рухоме та нерухоме майно в Державному реєстрі обтяжень майна 20.06.2003 року запис № 1191-784. Відповідно до Закону № 2181-ІІІ та Постанови КМУ від 15.04.2002 №538 “Про порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі» проводився опис майна у податкову заставу. Відповідно до акту опису від 12 травня 2006 року № 5 для погашення податкового боргу, що належить ТзОВ “Україна» описано сільськогосподарську техніку на загальну суму 199,6 тис. грн. Далі позивач стверджує, що з метою продажу активів, які знаходяться в податковій заставі та з метою погашення податкової заборгованості, ДПІ у Кельменецькому районі звернулось до Кельменецької інспекції “Держтехнагляд» та Кельменецького МРЕВ з клопотанням про зняття переліченої у акті опису техніки з обліку для подальшого продажу у порядку встановленому чинним законодавством. Як стало відомо з отриманих відповідей, постановою Кельменецького ВДВС від 02.03.2005 року на все майно, що належить ТзОВ “Україна» в тому числі і на майно, яке знаходиться у податковій заставі накладено арешт, про що і підтверджується відповіддю з Кельменецького ВДВС. ДПІ у Кельменецькому районі не погоджується з даним арештом і вважає, що накладений на все майно арешт порушує права заставодержателей, у тому числі ДПІ та є неправомірним.
Відповідач у відзиві на позов вказує, що на виконанні у ВДВС Кельменецького районного управління юстиції Чернівецької області знаходиться зведене виконавче провадження від 14.11.2003, щодо стягнення боргів з ТзОВ “Україна» на користь фізичних та юридичних осіб загальну суму 360180,00 грн. 02.03.2005 з метою забезпечення виконання виконавчих документів та керуючись статтею 55 Закону України “Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 18.06.2007р. до ДВС у Кельменецькому районі надійшов лист з ДПІ у Кельменецькому районі з проханням зняти арешт з описаного майна. 27.06.2007 повідомлено державну податкову інспекцію, про те, що ВДВС Кельменецького районного управління юстиції не має змоги зняти арешт з вказаної у відзиві на позов техніки оскільки в даному випадку арешт з майна боржника може бути знятий тільки за рішенням суду.
Позивач в судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою просить суд визнати нечинною постанову Кельменецького ВДВС від 02.03.2005 АА № 632169 в частині накладення арешту на майно, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 12.05.2006 № 5.
Відповідач та третя, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку своїх представників у судовому засіданні не забезпечили, однак до початку розгляду справи від відповідача надійшло письмове клопотання згідно якого він просить суд розглянути справу без участі його представника.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до запису № 4 розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20 червня 2003 року зареєстровано податкову заставу № 1191-784 на все рухоме та нерухоме майно ТзОВ “Україна».
Згідно акту опису № 5 від 12 травня 2006 року, податковим керуючим ДПІ у Кельменецькому районі проведено опис майна ТзОВ “Україна», -сільськогосподарської техніки, -на загальну суму 199 611,00 грн.
Постановою ВДВС у Кельменецькому районі від 02.03.2005 року накладено арешт на майно ТзОВ “Україна» та оголошено заборону на його відчуження. Підставою для накладення арешту є зведене виконавче провадження на виконання наказів господарського суду.
Згідно статті 38 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 08.11.2003 року № 1255-ІУ при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом. Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням. Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження. Згідно статті 14 зазначеного Закону, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.
Отже, як вбачається з вищевикладеного, ДПІ у Кельменецькому районі має переважне право обтяжувача відносно права обтяження ВДВС у Кельменецькому районі на те ж саме рухоме майно.
Статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІУ встановлено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача -заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
Враховуючи те, що ДПІ у Кельменецькому районі має переважне право на задоволення вимог відносно інших стягувачів щодо предмету застави, суд дійшов висновку, що накладення арешту на майно, яке є в податковій заставі, порушує переважне право ДПІ у Кельменецькому районі на звернення стягнення на заставлене майно перед іншими стягувачами.
За таких обставин, суд дійшов висновку звільнити з-під арешту майно, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 12.05.2006 № 5.
Керуючись статтями 94, 158, 160 -163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинною постанову Відділу Державної виконавчої служби Кельменецького районного управління юстиції від 02.03.2005 АА № 632169 в
частині накладення арешту на майно, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису ДПІ у Кельменецькому районі від 12.05.2006 № 5.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А. Паскарь