Справа № 177/1944/19
Провадження № 2/177/198/20
(заочне)
Іменем України
03 березня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
05.12.2019 позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 34 від 18.09.2010.
В обґрунтування позову вказувала, що 18.09.2010 між нею та відповідачем укладено шлюб, актовий запис № 34, від якого вони мають двох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з нею та перебувають на її утриманні.
З жовтня 2019 шлюбні стосунки між сторонами припинено. Вони з відповідачем проживають за однією адресою, але спільного господарства не ведуть, подружні стосунки не підтримують.
Стверджувала, що збереження їх шлюбу з відповідачем суперечить її інтересам, а тому просила позов задовольнити, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила суд справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у порядку визначеному законом, за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 11, 14, 24), однак до суду повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву чи заяв з процесуальних питань не надав.
Зі згоди позивача, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, беручи до уваги відсутність відзиву, повторної неявки в судове засідання відповідача, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.09.2010 виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 », актовий запис № 34 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та довідкою з місця проживання (а.с. 4-5, 6).
Позивач вказувала, що з жовтня 2019 вони з відповідачем сімейні стосунки не підтримують. Причиною цьому вказувала те, що відповідач не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, проявляв до неї неповагу.
Відповідач до суду повторно не з'явився, своєї думки щодо розірвання шлюбу не висловив, доводи позивача щодо причин розірвання шлюбу та неможливості його збереження не спростував.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не застосовує положення ст. 111 Сімейного кодексу України, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги те, що шлюб між подружжям існує лише формально, шлюбні відносини та ведення спільного господарства між сторонами припинено, позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому суд приходить до висновку, що зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Тому шлюб, зареєстрований між сторонами 18.09.2010 виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 34, підлягає розірванню.
Позивачу ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Позивачем за подання позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -
Шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Вільне Апостолівського району Дніпропетровської області) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області), зареєстрований 18.09.2010 виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, актовий запис № 34 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. вільне Апостолівського району Дніпропетровської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ), 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.А. Суботіна