Справа № 22-25н/о
Головуючий у І інстанції - Леонтюк Л. К.
Доповідач - Качан В. Я.
30 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого Качана В. Я.
суддів Кабанченко О.А.
Коротуна В.М. при секретарі Сирбул О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання об'єкту права спільної власності подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю, визнання права власності та вселення -
Представник відповідача ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою і просить постановити ухвалу про скасування рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання об'єкту права спільної власності подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю, визнання права власності та вселення, з закриттям провадження по справі в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Заявник посилається в заяві на те, що колегія суддів допустила ряд порушень процесуального та матеріального права, не маючи в своєму розпорядженні об'єктивних доказів, які є істотними, та суттєво впливають на повноту обставин справи.
Представник ОСОБА_3 вважає, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими і тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Заслухавши доповідача, думку осіб що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивачка звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, визнання об'єкту права спільної власності подружжя, поділ, майна, що є спільною сумісною власністю, визнання права власності та вселення.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 року в задоволенні позову було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_3. було задоволено
частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 року скасовано і постановлено у справі нове рішення, яким: визнано факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в період з грудня 2002 року по листопад 2007 року включно. Визнано за ОСОБА_3 право
власності на 375/1000 часток квартири АДРЕСА_1 та вселено її в цю квартиру.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що позивачці ОСОБА_3 не було відомо, що з квітня 2008 року в спірній квартирі проживають та належним чином зареєстровані родичі відповідача - ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_7, а також те, що ОСОБА_6. для постійного проживання в спірній квартирі віддала всі свої заощадження своєму брату - відповідачу ОСОБА_1 для погашення решти кредитної заборгованості. Заявник вважає, що, таким чином, сестра відповідача ОСОБА_6. фактично має право бути визнаною співвласницею спірного помешкання.
В своїй заяві заявник також посилається на те, що позивачці ОСОБА_3 не був відомий той факт, що відповідач ОСОБА_1 подав документи на всиновлення (удочеріння) доньки своєї дружини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 Також заявник посилається на те, що сім'я відповідача складається з нього його дружини ОСОБА_5 і двох малолітніх доньок, а також рідної сестри відповідача ОСОБА_6. та його малолітньої племінниці ОСОБА_7
Також заявник вказує на те, що суду не було відомо, однак було достеменно відомо позивачці ОСОБА_3 про те, що спірна квартира після перепланування фактично складається з двох кімнат.
Заявник в обґрунтування своїх вимог посилається і на те, що в рішенні суду, що оскаржується, вказано, що в документах медичного характеру існує запис, який свідчить про те, що ОСОБА_3. є дружиною ОСОБА_1. і цей запис буцімто зроблений лікарями, а насправді його зробила сама позивачка, що встановлено Дарницьким районним судом м. Києва.
Підстави перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлені ст. 361 ЦПК України.
Посилання заявника на те, що підчас існування в суді спору щодо права власності на вказану квартиру, відповідач поселив до неї свою дружину з їх загальною дитиною і дитиною дружини, яку він усиновлює, а ще в квітні 2008 року поселив в квартиру рідну сестру з її дитиною, відповідно до вимог закону не впливає на визначення частки власності позивачки в цій квартирі, а відтак і на її право на користування нею. Поселення до квартири повнолітніх осіб, тобто дружини відповідача та його сестри, відбулось без згоди на це позивачки як співвласника квартири, тобто в порушення її законних прав. Посилання заявника на те, що сестра відповідача, начебто, віддала йому свої заощадження для погашення решти кредиту не доведені доказами належного роду. А якби, навіть, це і мало місце, то це, само по собі, не породжувало б для сестри відповідача, відповідно до вимог закону, право власності на частку спірної квартири. До того ж сам заявник в своїх запереченнях на апеляційну скаргу (а/с 375-379) не посилався на більшу частину викладених обставин. А тому наведені обставини не є нововиявленими.
Факт того, чи здійснено у квартирі, що є предметом спору, самовільне перепланування чи ні, відповідно до вимог закону, не впливає на визначення права
власності позивачки на частку цієї квартири, а позовних вимог про встановлення порядку конкретного користування цією квартирою заявлено не було. Враховуючи наведене ця обставина також не є нововиявленою. Більш того, якщо факт перепланування квартири, в порушення встановленого законом порядку, тобто без згоди компетентних органів і мав місце, то про це відповідачу початково було відомо ще до виникнення спору в суді. А тому, ним порушено строк встановлений ст. 362 ЦПК України, для посилання на цю обставину, як на нововиявлену. Не посилався відповідач або його представник на цю обставину ні при розгляді справи в районному суді ні в своїх запереченнях на апеляційну скаргу (а/с 375-379).
Посилання заявника на те, що в ухваленому рішенні вказано що в документах медичного характеру існує запис, який свідчить що ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_1. і цей запис, буцімто, зроблено лікарями, а в районному суді сама позивачка показала суду, що цей запис зробила вона особисто, не відповідає висновкам судового рішення і обставинам справи. На а/с 16 мається копія медичної картки позивачки, де мається запис про те що ОСОБА_1 є її чоловіком. При розгляді справи в районному суді позивачка пояснила, що дійсно цей запис вона зробила власноручно. А в рішенні Апеляційного суду м. Києва мається висновок відносно іншого документа, копії аналізу сім'яної рідини відповідача, що знаходиться на а/с 18, де позивачка зі слів відповідача, працівниками відповідного медичного закладу вказана як його дружина.
Щодо посилань заявника відносно сплаченого відповідачем залишку кредиту, то ще при розгляді справи по суті представник позивачки пояснив суду, що позивачка розуміє що повинна сплатити відповідачу половину залишку кредиту, який він виплатив після припинення ними шлюбних відносин, тобто після листопада 2007 року, але не може цього зробити тому що відповідач уникає будь-якого спілкування з нею. Це підтверджується і копією листа позивачки на адресу відповідача а/с 460, направленого останньому через нотаріуса. Ця обставина також не є нововиявленою.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими.
З огляду на викладене та керуючись п. 6 ст. 18, ст. ст. 361-366 ЦПК України, СУД, -
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 про перегляд рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 27 листопада 2008 року за нововиявленими обставинами, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.