Справа №2 "о"-120/2009 рік.
ІМ*ЯМ УКРАЇНИ
23 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,
з участю народних засідателів САВКІНОЇ Г.В., АНІСЬКІНОЇ Н.В.,
прокурора БУДАГ*ЯНЦ Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за заявою лікаря-психіатра Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_1 про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2, -
Лікар-психіатр ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, зазначивши що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, спостерігається у психіатра з 1988 року, був оглянутий лікарем-психіатром ОСОБА_1, який після особистого огляду ОСОБА_2 зробив висновок про необхідність продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку у зв'язку із наявністю у ОСОБА_2 тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих. Підставою для висновку про необхідність продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку є відомості про поведінку ОСОБА_2 Рішенням Ленінського райсуду м. Луганська від 31.07.1992 року ОСОБА_2 призначена амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку. Рішенням Ленінського райсуду м. Луганська від 03.09.2008 року ОСОБА_2 продовжено надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Крім того ОСОБА_2 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів ЛОКПНЛ у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка прийшла до висновку, що спостереження і лікування ОСОБА_2 можливе тільки за умов амбулаторної примусової психіатричної допомоги. Згода ОСОБА_2 на продовження лікування відсутня у зв'язку із його відмовою.
Просив продовжити надавати амбулаторну психіатричну допомогу ОСОБА_2 у примусовому порядку.
У судовому засіданні лікар-психіатр підтримав вимоги заяви, додавши, що ОСОБА_2 у судовому засіданні не може бути присутнім у зв'язку із нервово-психічним розладом.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви, вважаючи її обгрунтованою.
Заслухавши лікаря-психіатра та прокурора, дослідивши матеріали справи: висновок комісії лікарів-психіатрів ЛОКПНЛ, які зробили огляд громадянина ОСОБА_2 і прийшли до висновку, що він потребує продовження амбулаторного лікування та нагляду у примусовому порядку, суд вважає вимоги лікаря-психіатра ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про психіатричну допомогу" амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров*ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду. У разі необхідності продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання особи заяву про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, спостерігається у психіатра з 1988 року, був оглянутий лікарем-психіатром ОСОБА_1, який після особистого огляду ОСОБА_2 зробив висновок про необхідність продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку у зв'язку із наявністю у ОСОБА_2 тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе і оточуючих. Підставою для висновку про необхідність продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку є відомості про поведінку ОСОБА_2 Рішенням Ленінського райсуду м. Луганська від 31.07.1992 року ОСОБА_2 призначена амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку. Рішенням Ленінського райсуду м. Луганська від 03.09.2008 року ОСОБА_2 продовжено надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Крім того ОСОБА_2 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів ЛОКПНЛ у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка прийшла до висновку, що спостереження і лікування ОСОБА_2 можливе тільки за умов амбулаторної примусової психіатричної допомоги. Згода ОСОБА_2 на продовження лікування відсутня у зв'язку із його відмовою.
Суд вважає, що у судовому засіданні встановлено факт, що ОСОБА_2 потребує продовження надання йому амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку, тому вимоги лікаря-психіатра ОСОБА_5 обгрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 209, 212-215, 281, 282 ЦПК України, ст. 12 Закону України "Про психіатричну допомогу", суд, -
Заяву лікаря-психіатра Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні ОСОБА_5 про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 задовольнити.
Продовжити надавати надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядкуавершину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 73а/202, амбулаторну психіатричну допомогу у примусовому порядку.
Рішення допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі у 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.