«14» січня 2009 року
Справа № 2а-3046/09
Категорія 2.19.4
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді: Чиркіна С.М.,
при секретарі: Першиній О.С.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_2 (дов.03.11.2008 p.),
представник відповідача: Бойко Г.П. (дов.№139/07 -15 від 08.01.2009 p.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, -
У листопаді 2008 р. представники позивача звернулися до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська , в якому послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи по захворюванню, пов'язаному із роботами по ліквідації аварії, у зв'язку з чим призначена пенсія.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що згідно зі ст.54 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначений розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказані пенсії виплачувалися ОСОБА_5 у меншому розмірі, у жовтні 2008 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська з проханням перерахувати його пенсію та встановити її розміри у відповідності із законом, на що від відповідача отримав лист з відмовою у проведенні перерахунку пенсії. Позивач просить визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська в перерахуванні його пенсії неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.10.2008 року; зобов'язати відповідача здійснювати перерахунок пенсії виходячи із нового розміру мінімальної пенсії за віком у разі зміни розміру прожиткового мінімуму.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позов не визнає з наступних підстав. Позивач отримує пенсію відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Величина мінімального розміру для обчислення пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» на рівні 19 грн. 91 коп.
Застосування ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для підвищення пенсій, призначених згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставними. Мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. З 22.05.2008 року обчислення пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводилось відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік». Підстав для нарахування і виплати пенсії позивачу пенсії, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, не має.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 14.01.1993 року (арк.спр.8).
З 16.04.2004 року позивачу встановлена друга група інвалідності, безстроково, по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Луганської обласної МСЕК від 23.11.2005 року (арк. спр.9), у зв'язку з чим позивачу була призначена пенсія як інваліду 2 групи по захворюванню, пов'язаному із роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
22.10.2008 року позивач звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Луганська про призначення йому пенсії у розмірі, встановленому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
28.10.2008 року відповідач направив позивачу відповідь №9889/07-15 про відмову у перерахунку та виплаті пенсії, оскільки розмір пенсії позивача відповідає чинному законодавству (арк.спр.7).
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 2 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком;
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема статтями 50, 54 вказаного Закону передбачається, що з 01.01.2008 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ч.3 ст.54 Закону).
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до статей 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу пенсії після винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, відповідно вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню.
ч.5 ст.54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі ст.50 та 54 вищезазначеного закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1.ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно - правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Таким чином наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50, 54 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 28 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 58. ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином позивачу, як інваліду 2 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ «Про статуси соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає перерахунок пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії-її розмір перераховується з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З матеріалів справи вбачається , що позивач звертався з заявою 22.10.2008 року, тому перерахунок пенсії позивача підлягає з 01.11.2008 року.
Обгрунтування відповідачем в запереченні відмови в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія виплачувалась відповідно до розмірів , встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 28.05.2008року, суд не приймає до уваги, оскільки встановлені ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють для позивача більші соціальні гарантії. Обґрунтування відповідачем в запереченні відмови в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія виплачувалась відповідно до розмірів , встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, суд не приймає до уваги, оскільки встановлені ст.ст.50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплати встановлюють більші соціальні гарантії для позивача.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Суд вважає необхідним визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5 незаконними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 основну пенсію, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.11.2008 року.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 1 групи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р., ст.ст. 11, 17, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд -
Позовні вимоги представників позивача ОСОБА_4, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі М.Луганська щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5 незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 01.11.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі М.Луганська зробити перерахунок та виплату ОСОБА_5 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії з 01.11.2008 року. Перерахунок здійснювати виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.
В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Повний текст постанови складено «14» січня 2009 року.