П"ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-265/2008 р.
Рішення
Іменем України
08 липня 2008 р. м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Резніченка М.С., при секретарі Шанченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - П'ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що батько неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 1995 р. ухиляється від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свої дитини, не піклується про її здоров'я, фізичний та моральний розвиток, не працює, зловживає спиртними напоями і веде антигромадський спосіб життя, з 1999 р. не спілкується з дочкою. Спосіб його життя не відповідає нормам і правилам суспільної моралі. У будинку ОСОБА_3 відсутні опалення та речі першої необхідності, він не придатний до проживання. На утримання дитини з відповідача стягнуто аліменти, однак ОСОБА_3 їх не сплачує.
Позивачка про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, надала заяву про можливість проведення судового засідання у її відсутності через віддаленість місця проживання та хворобу, позов підтримала.
Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, в судове засідання не з'явився і причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи - П'ятихатської районної державної адміністрації - ОСОБА_4 позов підтримала і пояснила, що відповідач не піклується дитиною і не приймає участі у її вихованні та утриманні, зловживає спиртними напоями, не працює.
Заслухавши представника третьої особи, та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач у справі та ОСОБА_1, актовий запис № 07 (а.с. 9, 10).
Позивачкою до матеріалів справи додано протокол № 26 від 16.10.2007 р. засідання ради опіки та піклування Комсомольської міської ради Полтавської області (а.с. 6); висновок виконавчого комітету Комсомольської міської ради від 22.10.2007 р. (а.с. 7-8); подання голови органу опіки та піклування П'ятихатської райдержадміністрації від 03.04.2008 р. № 427/08 (а.с. 26) про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав; інформацію директора Комсомольської загальноосвітньої школи № 6 , з якої слідує, що батько протягом навчання ОСОБА_2 в школі жодного разу не з'являвся до школи та не цікавився результатами навчання дитини, не брав участі у вихованні дочки, а навчання забезпечує мати ОСОБА_1 (а.с. 17); акт обстеження матеріально-побутових умов проживання відповідача (а.с. 25) свідчить про те, що ОСОБА_3 проживає у будинку, непридатному для цього, відсутнє опалення та будь-які речі першої необхідності, меблі; з акту від 10.09.2007 р. (а.с. 20) слідує, що малолітня ОСОБА_2 проживає з матір'ю, яка постійно піклується нею, дитина забезпечена належними умовами для проживання і навчання.
З характеристики на ОСОБА_3 слідує, що він характеризується негативно, веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює (а.с. 15).
Виходячи з вищенаведеного встановлено, що своїми діями відповідач порушує свої зобов'язання, закріплені в ст.. 51 Конституції України, а саме, «Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття».
Аналогічне твердження закріплене і у ст.. 150 СК України, якою передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, де батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 4 ст.. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст.. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 16 постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. № 3 вказує, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.
В п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 p., записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
В ч. 2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 p., вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402 «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».
Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини».
У відповідності до ст.. 12 Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_3 свідомо ухиляється від своїх обов'язків по вихованню дитини, оскільки не піклується про фізичний та духовний розвиток ОСОБА_2, навчання та підготовку її до самостійного життя, не спілкується з нею і перешкод в спілкуванні з нею йому ніхто не чинив і не чинить, тому з врахуванням інтересів малолітньої дитини відповідача слід позбавити батьківських прав, залишивши ОСОБА_2 матері для подальшого утримання і виховання.
Суд роз'яснює відповідачеві у справі, що відповідно до ст.. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом.
На підставі ст..ст.. 155, 164-166, 169 СК України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. № 3, ст. 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402, керуючись ст.хт.. 10, 11, 81, 88, 209, 212,214-215 ЦПК України, суд,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, батьківських прав відносно до малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши її на вихованні і утриманні матері ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦІЖ України.