Справа № 22-470 /09 Головуючий у 1-й інстанції -
Новак А.В.
Доповідач - Слюсар Т.А.
05 лютого 2009р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого-судді Слюсар Т.А., суддів: Пікуль А.А., Гончара В.П. при секретарі: Рицькій Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод в будівництві паркану, усунення причин руйнування льоху, визнання права власності на льох, відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київське міське управління земельних ресурсів про визнання недійсним державного акту про право власності на землю, визнання недійсним акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Колегія суддів, -
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.11.2008р. частково задоволено клопотання представника ОСОБА_3, ОСОБА_4. й провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київське міське управління земельних ресурсів про визнання Державного акту про право особистої власності на землю від 30.06.1998р. на ім'я ОСОБА_3 недійсним та визнання недійсним акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_1 від 23.01.1998р. в натурі - закрито.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що суд першої інстанції, приймаючи дане рішення, порушив норми процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши апелянтів, які підтримали апеляційну скаргу, ОСОБА_3., яка у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити, вивчивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі за вимогами до Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними Державного акту про право особистої власності на землю та акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки, суд виходив із того, що вказані вимоги не підлягають розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, посилаючись на ст. 17 КАС України, згідно з якою на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності поширюється компетенція адміністративних судів.
Однак з такими висновками повністю погодитися не можна з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України розгляд справ, зокрема, у спорах, що виникають із земельних правовідносин, належить до компетенції судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Статтею 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як убачається з матеріалів справи, у лютому 2001р. ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися у суд з зустрічним позовом на дії Київської міської державної адміністрації, пов'язані з видачею ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на землю й з урахуванням доповнень до позову у грудні 2004р. просили визнати недійсним акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_1 від 23.01.1998р. в натурі, мотивуючи тим, що внаслідок неправильного встановлення у акті від 23.01.1998р. зовнішніх меж земельної ділянки № 5 було зменшено належну їм ділянку, що призвело до передачі у власність ОСОБА_3 частини їх земельної ділянки.
Таким чином, убачається, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звернулися у суд за захистом своїх цивільних прав та інтересів, оскаржуючи дії органу державної влади у зв'язку, на їх думку, з неправильно визначеними у акті погодження зовнішніх меж межі земельної ділянки АДРЕСА_1, що вплинуло на розмір земельної ділянки, переданої ОСОБА_3 у приватну власність.
З урахуванням характеру спірних правовідносин та змісту заявлених вимог-наявності спору про право, висновок суду про те, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є необгрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду в частині закриття провадження у справі й постановления по справі ухвали нового змісту, якою у задоволенні клопотання представників Мощенко про закриття провадження у справі - відмовити, а справу направити на розгляд до того ж суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 листопада 2008 року в частині закриття провадження у справі - скасувати.
Постановити по справі ухвалу нового змісту, якою у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3, ОСОБА_4. про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа: Київське міське управління земельних ресурсів про визнання Державного акту про право особистої власності на землю від 30.06.1998р. на ім'я ОСОБА_3 недійсним та визнання недійсним акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_1 від 23.01.1998р. в натурі -відмовити.
Справу направити на розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному
порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з моменту
проголошення шляхом подачі до цього суду касаційної скарги.