Справа № 726/28/20
Провадження №3/726/55/20
Категорія 156
18.02.2020 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Мілінчук С. В. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушеннь передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України,
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення ним правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КпАП України.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення було встановлено порушення вимог чинного законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення, а також недотримання ряду процесуальних вимог з боку інспектора патрульної поліції.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 364621 від 31.12.2019 року вказано, що 31.12.2019 року о 03 годині 24 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Опель вектра», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Заводській, 36 у м. Чернівці у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України.
В подальшому, як це вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 215078 від 31.12.2019 року, водій ОСОБА_1 , 31.12.2019 року о 06 годині 40 хвилин керував автомобілем марки «Опель вектра», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Заводській, 28 у м. Чернівці у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 А ПДР України.
Так, згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких умов, справи про адміністративні правопорушення за № 726/28/20 та № 726/29/20, підлягають об'єднанню в одне провадження під єдиним унікальним номером справи № 726/28/20.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник пояснили, що тієї ночі, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , занесло у кучугуру снігу по АДРЕСА_2 . Зрозумівши, що самотужки з кучугури він не виїде, ОСОБА_1 зателефонував до свого кума з проханням допомогти витягнути його автомобіль. Зважаючи, що його кум проживає далеко від місця знаходження ОСОБА_1 останній, очікуючи на нього, випив пляшку слабоалкогольного напою, яка була у нього в машині та продовжив чекати кума. Через деякий час, до нього під'їхав автомобіль патрульної поліції. У ході спілкування, інспектором поліції було висловлено підозру про те, що ОСОБА_1 , начеб то, перебуває у стані сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Останній пояснив, що він не керував транспортним засобом у стані сп'яніння та відмовився проходити огляд на місці. Натомість погодився поїхати до закладу охорони здоров'я з метою проходження такого огляду. Прибувши на місце, ОСОБА_1 пояснив лікарю, що він не керував автомобілем, однак йому було повідомлено, що він зобов'язаний пройти відповідний огляд. За результатами огляду було виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Після цого, працівники поліції, склавши протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доставили ОСОБА_1 до його автомобіля та поїхали. Знайомі, які вже під'їхали на місцезнаходження автомобіля допомогли ОСОБА_1 виштовхати автомобіль із кучугури. В подальшому ОСОБА_1 , будучи впевненим, що стан алкогольного сп'яніння від вживання слабоалкогольного напою вже закінчився, сів за кермо автомобіля та поїхав у напрямку місця свого проживання, однак у подальшому був зупинений працівниками поліції. Пройшовши огляд за допомогою пристрою «Драгер», було виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 245 КУпАП вказує, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У п 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено про необхідність звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, при розгляді справи було досліджено долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудної камери (відеореєстратора) інспекторів поліції відносно зафіксованих у протоколі подій, які мали місце 31.12.2019 року.
Із досліджених відеозаписів стосовно обставин, які викладено у протоколі серії ДПР18 № 364621, не виявляється можливим встановити та беззаперечно констатувати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Більше того, останній заперечував факт керування транспортним засобов у стані алкогольного сп'яніння. Зважаючи на пояснення ОСОБА_1 , який вказав, що вживав алкогольні напої після того, як його автомобіль в'їхав у кучугуру, за відсутності можливості встановити зворотнє на підставі наявних у матеріалах справи доказів, виникають сумніви у доведености вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (БсІїтаиЬгег) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Так, згідно п. 2.5. ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно встановити та беззаперечно довести факт керування транспортним засобом особою, в іншому випадку у діях особи якій пред'явлено таке обвинувачення, буде відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Натомість, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, не виявляється можливим констатувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, а тому виникають сумніви, щодо наявності у його діях чи бездіяльності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи рішення, суду необхідно керуватись п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи викладене, за існування умов, що свідчать про можливість необґрунтованого та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи, що факт керування ним транспортним засобом, а як наслідок і його винуватість не є доведеною належними та допустимими доказами, вважаю за необхідне провадження у справі стосовно обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 364621 від 31.12.2019 року - закрити.
Що стосується обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 215078 від 31.12.2019 року, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема його винуватість підтверджується:
- відеозаписом подій, що мали місце 31.12.2019 року між 6 год. 40 хвилин та 7 год. 10 хвилин де зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Результат огляду позитивний, ОСОБА_1 під час керування автомобілем знаходився у стані алкогольного сп'яніння;
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками проходження ОСОБА_4 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер»;
- результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, роздрукованих із пристрою «Драгер Алкотест 6810» 31.12.2019 року о 07 годині 07 хвилин, які склали 0,79 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами яких згоден і сам ОСОБА_1 ;
Таким чином, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, особу порушника, його майновий стан, вважаю за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України за обставин викладених у протоколі серії ОБ № 215078 від 31.12.2019 року та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 61, 62, 63 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 247, 278, 280, 251-252, 256, КпАП України, , -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 364621 від 31.12.2019 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині та за обставин викладених у протоколі серії ОБ № 215078 від 31.12.2019 року та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Київі/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок отримувача UA 798999980000031211256026001).
Постанова судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10-ти діб з дня її винесення.
СуддяС. В. Мілінчук