Справа № 725/1219/20
Номер провадження 2-а/725/29/20
02.03.2020 Першотравневий районний суд м.Чернівців
в складі:
головуючого судді Скуляк І. А.
при секретарі Ботнар Т.П.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом районного суду м. Чернівці Скуляк І.А. розглянувши адміністративну позовну заяву Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (58022, вул. Герцена, 2А, м. Чернівці) до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про примусове видворення та затримання, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання.
В адміністративній позовній заяві позивач посилався на те, що 27.02.2020 року ОСОБА_1 був затриманий у зв'язку із порушенням законодавства України із прикордонних питань.
28.02.2020 року відповідача у зв'язку з порушенням законодавства України з прикордонних питань було затримано на термін до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення.
У ході з'ясування обставин вчиненого правопорушення, встановлено, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим законодавством порядком прибути в Україну або іншу Європейську країну для тимчасового або постійного проживання, не завдавши шкоди національним інтересам України.
Однак, відповідач обрав незаконний, з уникненням від прикордонного та інших видів державного контролю, спосіб потрапляння до країн Західної Європи, а тому Україну використав, як одну із транзитних країн на цьому шляху.
Дії відповідача спрямовані на незаконне, поза пунктами пропуску, перетинання державного кордону із України в Румунію були припинені представниками прикордонної поліції Румунії під час слідування Абдус ОСОБА_2 по території Румунії.
Просив суд прийняти рішення про примусове видворення громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території Держави Україна.
Також просив затримати громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території Держави Україна, строком до шести місяців.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду на 12 год. 00 хв. 02.03.2020 року.
Відзиву на позов відповідачем подано не було.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення аналогічні позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, за змістом п. 14 ч.1 ст. 1 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Як було встановлено судом, 28.02.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано у зв'язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КпАП України. /а.с. 6/.
Пунктом 1 частини 1 статті 15 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" визначено, що в'їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в'їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.
Ст. 30 ч. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
У пункті 1.6. Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150 (далі - Інструкція № 353/271/150) зазначено, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
Статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворенні або видані чи передані до країн, зокрема: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Одночасно судом встановлено, що у відповідача відсутні законні підстави перебування на територій України, відсутнє місце проживання, законне джерело існування, близькі родичі. Відповідач вказані обставини не заперечував.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 90 КАС України).
Крім того, ч.1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Як було встановлено судом, іноземець Абдус ОСОБА_3 порушення законодавства України з прикордонних питань та про правовий статус іноземців, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про його примусове видворення.
З урахуванням зазначеного, суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам, приходить до висновку, що адміністративний позов обгрунтований та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 241-246, 272, 289, 371 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території Держави Україна до країни походження.
Затримати громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з його слів) з метою його ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території Держави Україна, строком до шести місяців.
Допустити негайне виконання рішення відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України.
Апеляційна скарга може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Копію вступної та резолютивної частини рішення сторони можуть отримати негайно.
Копію повного тексту рішення сторони можуть отримати протягом тридцяти хвилин.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Скуляк І. А.