Справа ЄУН 714/16/20
Провадження № 2-а/714/3/20
"26" лютого 2020 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Козловська Л. Д.
секретар Онофрей Ш.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Ткачук Тетяни Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі,-
Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом. В обґрунтування позовних вимог як на підставу позову посилається на наступне. Постановою інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Ткачук Тетяни Василівни, зафіксоване не в автономному режимі, ЕАК №1897307 від 24.12.2019 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Зі змісту постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_1 , 24.12.2019 року о 04:35 год. по вул. Зелена в м. Чернівці без чинного страхового полісу.
Вважає постанову необґрунтованою, так як він пред'явив поліцейському чинний страховий поліс, підстав сумніватися у чинності документу йому роз'яснено та оскаржу вальну постанову. Просить суд поновити термін на оскарження постанови, так як дізнався про неї 03.01.2020 року, яку отримав по пошті, що підтверджується копією конверту, та постановити рішення яким постанову ЕАК №1897307 від 24.12.2019 року скасувати.
Позивач на призначені судові засідання не з'явився, однак від його імені діяв представник Апетракіоає Г.В., який подав заяву про розгляд справи у його відсутності, також підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позові та просив їх задовольнити.
Відповідач на призначені судові засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 205 КАС України, справа була розглянута у його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що позивач не мав при собі чинного на території України поліса обов'язкового страхування, оскільки страховик не надав йому відповідного бланку, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Постановою інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Ткачук Тетяни Василівни, зафіксоване не в автономному режимі, серії ЕАК №1897307 від 24.12.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. Зі змісту постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_1 , 24.12.2019 року о 04:35 год. по вул. Зелена в м. Чернівці без чинного страхового полісу. Своїми діями водій порушив п. 2.1. ПДР України - відсутність у водія поліса обов'язкового страхування власників надземних транспортних засобів, та кваліфіковано дії водія за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Суд, даючи законну та правову оцінку доказам по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
На підставі ст. 288 КУпАП, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", у відповідних категоріях справ позивачі звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Судом встановлено, що позивач відмовився на місці складання постанови від отримання її копії, що підтверджується відміткою про відсутність підпису особи. Водночас позивач отримав копію постанови 03.01.2020 року по пошті, що підтверджується копією відповідного конверту Позивач звернувся до суду 08.01.2020 року, протягом десятиденного терміну з дня отримання копії оскаржу вальної постанови, в межах оскаржувального терміну, у зв'язку з чим суд дійшов висновку відсутність підстав для поновлення терміну на оскарження постанови.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі ч.1 ст.126 КУпАП. Відповідно до п.2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
Відповідно до п. 9. розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) забезпечує всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Рішення про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблене на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 вищевказаного Закону встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Обов'язок водія мати при собі страховий поліс також встановлено п. 2.1(ґ) ЗУ «Про Правила дорожнього руху», затвердженого постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року.
Згідно диспозиції ч.1 ст.126 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Під час розгляду справи про адмінправопорушення, поліцейським грубо порушено вищенаведені норми процесуального законодавства, виходячи за наступного.
У судовому засіданні оглянуто аудіовізуальний диск та встановлено, що до позивача підійшов інспектор, який повідомив йому про те, що у нього не світиться передня права фара ближнього світла фар та задня фара. Інспектор попросив пред'явити йому документи на автомобіль, що було зроблено позивачем, однак інспектор патрульної поліції повідомив позивача про те, що буде винесено постанову за відсутність діючого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Поліцейським під час перевірки полісу страхування, належним чином не перевірив чи є чинним даний поліс на офіційному сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, доказів цього відповідачем надано не було.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабміну від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п.4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Враховуючи, що до постанови не долучені докази перевірки чинності полісу страхування, досліджений судом Поліс №АО/2587301 обов'язкового страхування від 21.12.2019 року на транспортний засіб марки «Ауді А4» д.н.з. НОМЕР_2 є чинним та дійсним до 20.01.2020 року, доказів не чинності самого бланку відповідачем не надано, підстав сумніватися у його недійсності та не чинності відсутні, а тому суд дійшов висновку, що інспектор поліції, не перевірив та не встановив всі обставини справи чим дійшов до хибного висновку про недійсність страхового поліса та наявність підстав для постановлення оскаржувального рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 22, 126 ч.1, 247, 251, 254, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-.
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Ткачук Тетяни Василівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі - задовольнити частково.
Постанову інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Ткачук Тетяни Василівни, зафіксоване не в автономному режимі, серії ЕАК №1897307 від 24.12.2019 року, про притягнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого за ст.126 ч.1 КУпАП та накладення штрафу у вигляді штрафу в сумі 425 грн. - скасувати.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Суддя: