печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8886/20-к
25 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, -
25 лютого 2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, через канцелярію суду подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
У провадженні СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100060000524 від 06.02.2020 року за ознаками вчинення злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у грудні 2019 року невстановлені особи, використовуючи підроблені документи, які посвідчуються нотаріусом, шахрайським шляхом зареєстрували право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 повідомила, що 21.05.2004 року її бабуся ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подарували їй квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить договір дарування квартири посвідчений державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 5-4471. Після підписання вищевказаного договору, в Бюро технічної інвентаризації він не реєструвався. Три екземпляри договору дарування квартири знаходяться в ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 дідусь гр. ОСОБА_7 , після чого ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її бабуся ОСОБА_6 . Після смерті діда та бабусі у вищевказаній квартирі проживав батько ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_8 . Останній проживав у вказаній квартирі до 12.09.2016 року, а саме до моменту смерті.
З 2016 по жовтень 2019 року в квартирі АДРЕСА_1 , ніхто не проживав.
04.12.2019 року до ОСОБА_5 зателефонувала її знайома - ОСОБА_9 , яка тимчасово проживала у вказаній квартирі (так як час від часу приїжджала до міста Києва по роботі) яка повідомила, що о 21:00 годині до квартири намагаються прийти люди, які представляються співробітниками Печерського управління поліції, які ніби-то розшукують власника квартири гр. ОСОБА_10 , який з їх слів знаходиться в розшуку. Після чого, ОСОБА_9 надала вказаним особам мобільний номер телефону ОСОБА_5 , але мені ніхто не подзвонив. Після чого, зробивши витяг з державного реєстру речовий прав на нерухоме майно ОСОБА_5 стало відомо, що її квартира зареєстрована на чоловіка на ім'я ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу між ним та Товарною біржою «Українська біржа десятинна» від 12.08.1999 року. Дізнавшись про це, ОСОБА_5 звернулась до БТІ для отримання інформаційної довідки про історію квартири до 2012 року, а також до Шостої державної нотаріальної контори, щоб з'ясувати де знаходяться архівні документи. Весь цей час, в квартирі знаходилась її знайома ОСОБА_9
31.01.2020 року до ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що двері квартири АДРЕСА_2 , виламають невідомі особи. Після чого, вирвали телефон з рук ОСОБА_9 та представились, як ОСОБА_11 , як ОСОБА_5 стало відомо пізніше, з його слів, що він представляє інтереси нової власниці - ОСОБА_4 .
Протягом однієї години, невідомі особи, поміняли двері та замки до квартири та вигнали ОСОБА_9 , яка проживала к вказаній квартирі. Після цього ОСОБА_5 спілкувалась із ОСОБА_9 та остання розповіла, що в грудні 2019 року декілька раз до квартири приходити невідомі особи, які представлялись працівниками поліції відрекомендувавшись ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та які шукали чоловіка на ім'я ОСОБА_10 , який начебто перебуває в розшуку та переховується. Також коли відбувалось виселення ОСОБА_9 , невідомі особи в кількості близько трьох чоловік на чолі із вищевказаною особою на ім'я ОСОБА_11 , повідомляли, що якщо вона не покине квартиру то вони виламають вхідні двері та викинуть всіх звідти.
04.02.2020 року ОСОБА_5 приблизно о 18:00 год. в приміщенні ресторану «Альмондо», що за адресою: АДРЕСА_3 , за попередньою телефонною домовленістю зустрілась з чоловіком який представився як ОСОБА_11 . Останній був з двома чоловіками, яких ОСОБА_5 добре запам'ятала та при необхідності зможе впізнати. В присутності знайомого ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 повідомив, що він представляє інтереси ОСОБА_4 на підставі договору, але ніякі документи не показав. Щодо договору дарування квартири ОСОБА_5 , ОСОБА_11 повідомив, що це підробка, окрім цього він сказав що він керує двома фірмами, які мають право на охоронну діяльність та що ОСОБА_5 може це перевірити в Інтернеті. Повідомити номер телефону нової власниці та її адресу проживання він відмовився. Повернути речі ОСОБА_5 та її знайомої гр. ОСОБА_11 відмовився та сказав, що до квартири їх не впустить та перемовин із ОСОБА_5 вести ніякі не буде. На його домку, ОСОБА_5 не зможе довести свою правоту ні в суді ні в кримінальному процесі. Два інших чоловіка під час розмови просто сиділи за столом та не спілкувались, вів розмову лише Вілен. Під час розмови із Віленом один із чоловіків встав та пішов в інший зал, мабуть, що перевірити чи не має сторонніх людей. Після чого чоловік повернувся та сів за сусідній столик.
05.02.2020 року приблизно о 12:00 год. ОСОБА_5 перебуваючи в Шостій державній нотаріальній конторі за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 13А, отримала дзвінок по мобільному телефону через додаток телеграмм з скритого номеру. Піднявши слухавку ОСОБА_5 почула чоловічий голос, останній не відрекомендувавшись повідомив, що йому відомо про її проблему та про шахраїв, які заволоділи квартирою АДРЕСА_1 . Також чоловік сказав, що зможе допомогти лише за грошову винагороду. ОСОБА_5 була шокована таким дзвінком та подумала, що це знову тіж самі шахраї. Під час розмови ОСОБА_5 запитала в чоловіка як він зможе підтвердити те, що в нього дійсно є інформація. Невідомий сказав, що він знає ОСОБА_16 з яким вона зустрічалась та інших чоловіків з якими він співпрацює. Також зазначив, що серед них є чоловік який на даний час переховується від працівників поліції на прізвище ОСОБА_17 . По закінченню розмови ОСОБА_5 сказала невідомому, що їй потрібно все обдумати та прийняти зважене рішення. Останній сказав ОСОБА_5 , що через деякий час їй зателефонує, але після цього так ніхто і не зателефонував.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що з громадянкою ОСОБА_5 знайома з 2011 року до цього часу підтримує з нею дружні стосунки.
В 2016 році ОСОБА_9 проживала в Черкаській області, Манківському районі, станція «Поташ» та час від часу приїздила до міста Києва у зв'язку з роботою. До міста Києва ОСОБА_9 приїжджала на 3-4 дні в тиждень, а потім поверталась до Черкаської області. Станом на 2016 рік ОСОБА_9 товаришувала з гр. ОСОБА_5 якій вона повідомила про те, що постійно приїжджає до міста Києва, а житла не має, в свою чергу ОСОБА_5 сказала ОСОБА_9 , що в Печерському районі столиці вона має квартиру, яку їй подарували її дідусь та бабуся та якщо ОСОБА_9 потрібно вона може проживати у вказаній квартирі. ОСОБА_9 це підходило та вона попросила ключі від квартири та адресу. Громадянка ОСОБА_5 сказала, що квартира АДРЕСА_1 та передала ОСОБА_9 ключі від вхідних дверей. Протягом 4 років в ОСОБА_9 не виникало ніяких проблем з квартирою.
31.01.2020 року приблизно 13:30 год. ОСОБА_9 знаходилась в квартирі АДРЕСА_1 та почула дзвінок у двері. Відкривши двері квартири до ОСОБА_9 звернувся невідомий мені чоловік, який сказав що він являється власником квартири та почав заходити до не неї. Окрім цього, невідомий чоловік почав показувати якісь документи де була вказана адреса квартири та те, що власником являється ОСОБА_10 , також додав документ про те, що він її продав. Окрім цього, він показав якусь довіреність, яку саме ОСОБА_9 не встигла побачити та сказав, що він представляє інтереси нового власника. В процесі огляду документів, які надав невідомий чоловік, він зайшов до квартири. Через деякий час до нього зателефонував мобільний телефон та до квартири піднялося ще два невідомих чоловіки. Зі слів невідомого, один з цих чоловіків був працівником поліції та мене заспокоювали, що вони діють у рамках чинного законодавства. В цей момент, чоловік який показував ОСОБА_9 документи, почав говорити мені про те, що в неї є одна година для того щоб зібратись та покинути квартиру, так як він буде змінювати вхідні двері до квартири і він не розуміє чому вона тут знаходиться і хто вона така взагалі. Почувши це, ОСОБА_9 нічого не зрозуміла, так як знала що квартира подарована родичами громадянці ОСОБА_5 , тоді ОСОБА_9 зателефонувала до сотанньої та повідомила про подію. В розмові з гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_9 сказала, що до квартири АДРЕСА_1 прийшли три невідомі особи та почали говорити, що квартира куплена та у неї є новий власник, а ОСОБА_9 дають одну годину на збори щоб покинути квартиру. Громадянка ОСОБА_5 сказала, щоб вона передала телефон тому чоловіку, який показував документи та говорив що він представник нового власника, що ОСОБА_9 і зробила. По розмові ОСОБА_9 стало зрозуміло, що гр. ОСОБА_5 хотіла зустрітись з невідомим чоловіком та обговорити вказану проблему так як квартиру вона нікому не продавала, але невідомий чоловік відмовив їй у зустрічі. Після розмови, ОСОБА_9 почала збирати свої речі. В цей період часу, невідомі чоловіки ходили по квартирі та все роздивлялись. Через деякий час, до квартири приїхали невідомі чоловіки, які спиляли старі вхідні двері до квартири та поставили нові, ОСОБА_9 у свою чергу зібрала свої речі та пішла.
04.12.2019 року коли ОСОБА_9 перебувала в квартирі АДРЕСА_1 приблизно о 21:00 годині до квартири намагалися зайти люди, які представляються співробітниками Печерського управління поліції, які ніби-то розшукують власника квартир гр. ОСОБА_10 , який з їх слів знаходиться в розшуку. Після чого, ОСОБА_9 надала вказаним особам мобільний номер телефону власниці, тобто
ОСОБА_5 .
В ході досудового розслідування було встановлено, що 11.12.2017 року ОСОБА_10 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_18 та зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.1999 року реєстраційний номер № 1/5619-4147 виданий: Товарна біржа «Українська біржа Десятинна».
Після цього 21.12.2019 року ОСОБА_4 , звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа ОСОБА_19 та зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2019 року реєстраційний номер № 991 виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округа ОСОБА_19 .
Із потерпілою ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_14 проведено впізнання особи за фотознімками під час якого вони впізнали особу на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та особу на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як тих осіб, які були на зустрічі 04.02.2020 року в ресторані «Альмондо», що за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 34 та вели перемовини з приводу вищевказаної квартири.
Крім цього із свідком ОСОБА_9 проведено впізнання особи за фотознімками під час якого вона впізнала особу на ім'я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який представлявся працівником поліції коли приходив 04.12.2019 року до квартири
АДРЕСА_1 .
В ході оперативного супроводження до СВ Печерського УП ГУНП
м. Києві надійшов рапорт начальника сектору ВКП Печерського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_21 про те, що в ході супроводження кримінального провадження, щодо незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1 невстановленими особами шляхом підробки документів, було допитано потерпілу громадянку ОСОБА_5 , яка повідомила, що 05.02.2020 року до неї на мобільний телефон, а саме у додаток «телеграм» зателефонував невідомий номер та повідомив, що знає хто причетний до шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_1 .
В ході перевірки інформації, яка надала потерпіла встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетний гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою АДРЕСА_4 , користується автомобілем марки «Toyota Prado», д.н.з. « НОМЕР_1 » та гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який з 12.08.2019 року знаходиться в державному розшуку за Шевченківським управлінням поліції ГУНП у м. Києві за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а саме шахрайським заволодінням нерухомим майном. Місцезнаходження останнього на даний момент невідоме.
Також, в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення також може бути причетний гр. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , може проживати за адресою АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , користується автомобілем марки «Volkswagen Passat» д.н.з. « НОМЕР_2 », який підтримує тісні стосунки з ОСОБА_11 та ОСОБА_22 .
Окрім цього, в ході допиту свідка гр. ОСОБА_9 , встановлено, що на початку грудня 2019 року гр. ОСОБА_20 представляючись працівником поліції приходив до квартири АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_11 в період проживання гр. ОСОБА_9 у вищевказаній квартирі.
20.02.2020 слідчим винесено постанову про визнання об'єкту нерухомості, квартиру АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100060000524 від 06.02.2020.Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_23 квартиру АДРЕСА_1 визнано речовим доказом.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання- задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 та заборонити особі, у володінні якої перебуває вищезазначене майно, відчужувати його та будь-яким чином розпоряджатися ним.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1