Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/566/20
Номер провадження2/711/1009/20
25 лютого 2020 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді: Казидуб О. Г.
секретаря судового засідання: Зайцевій О. І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду з позовом до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивує тим, що їй на підставі Договору дарування квартири від 31.10.2019 № 1468 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.10.2019 року № 187039101 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . Згідно інформації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради стало відомо, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, вона там не проживає та не з'являється понад один рік без поважних причин, про що складено Акти опитування сусідів № 1 від 21.01.2020 року та № 2 від 21.01.2020 року, які завірені представниками обслуговуючого організацією, а саме, головою ОСББ «Гагаріна 52». Відповідач не проживає в даній квартирі , не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою він не цікавиться. Перешкод в користуванні жилим приміщенням ні вона, ні інші члени сім'ї відповідачу не чинили. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, вона позбавлена можливості оформити субсидію. Крім того, відповідач не являється ні членом сім'ї , ні родичем та частки на праві спільної сумісної власності також не має.
Просить суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_2 .
05 лютого 2020 року ухвалою Придніпровського районного суду було відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача за дорученням Михно Р. М. в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили його задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не відомі. Про день, час та місце слухання справи була повідомлена шляхом направлення повісток рекомендованим повідомленням.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з позивачем проживає на одному поверсі з 1993 року, відповідача не знає і ніколи не бачила.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні, що з позивачем є сусідами, відповідачку ніколи не бачив.
Суд на підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача за дорученням Михно Р. М., свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, що відповідно до Договору дарування квартири від 31 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Довгань О. Я., ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Придніпровським РВУМВС України в Черкаській області, та відповідно до Відомостей відділу реєстрації місця проживання Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно ст.. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно до ст. 316 ч. 1 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України). Як зазначено у ч.1 ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Так, відповідно до положень ст. 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ч 2. ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_3 .не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ,вона там тільки зареєстрована.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На підставі ст. ст. ст.ст. 316, 317, 319, 391, 321, 405 ЦК України України, керуючись ст. ст. 8, 11, 60, 212, 213, 214, 215,224,225,280,281 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів. Апеляціна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2020 року
Головуючий: О. Г. Казидуб