Справа №:755/2896/20
"26" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 176 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до п. 2, 3, 9, 10, ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем не зазначено серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, або очікує понести у зв'язку із розглядом справи, не зазначено ціну позову.
А також, у позовній заяві відсутнє відповідне підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж позивача з тих самих з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майна або його витребування - вартістю майна.
Частиною 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Суду не вбачається можливим встановити точну ціну позову на момент пред'явлення позову, тому суд приходить до висновку про попереднє визначення суми судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становить 2 102, 00 грн.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 176 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин заява повинна бути залишена без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суд,,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Десята Київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування залишити без руху, надати строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання заявником ухвали, інакше заява вважатиметься не поданою і підлягає поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Яровенко