Справа №:755/2844/20
"25" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Савлук Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В., Державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.В. про забезпечення доказів до пред'явлення позовної заяви до суду про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності у порядку спадкування,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В., Державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.В. про забезпечення доказів до пред'явлення позовної заяви до суду про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності у порядку спадкування.
21 лютого 2020 заявник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про забезпечення позову, якою просить, витребувати з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги№1 Дніпровського району м. Києва розширений витяг по всім хворобам та діагнозам, назначеним планами лікування, виписками з рецептів призначених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , яка була пацієнтом КНП «ЦПМСД №1» Дніпровського району м. Києва
21 лютого 2020 року вказану заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.
25 лютого 2020 року вказана заява була передана судді Савлук Т.В. відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді.
За змістом положень ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення доказів, оцінивши наведенні заявником підстави для вжиття забезпечення доказів, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2ст. 116 ЦПК України)
Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Відповідно до ст. 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров'я пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікарська таємниця. Медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.
Тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю, може надати слідчий суддя або суд в рамках розслідування кримінальної справи, якщо при цьому буде встановлено, що інших способів отримання необхідної слідству інформації немає (ч. 6 ст. 163 КПК України).
При цьому, суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Заявник в якості обґрунтування заяви про забезпечення доказів не надав будь-яких належних і допустимих доказів, що на даний час існують реальні підстави вважати, що медична документація стосовно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як засіб доказування може бути втрачений, знищений, пошкоджений тощо, подання якої в подальшому, за згодою відповідача, стане згодом неможливим чи утрудненим.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для витребування Комунального некомерційного підприємства «Центру медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва відомостей щодо розширеного витягу по всім хворобам та діагнозам, назначеним планами лікування, виписками з рецептів призначених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , яка була пацієнтом КНП «ЦПМСД №1, оскільки, останні є лікарською таємницею.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 81, 84, 116, 117, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
п о с т а но в и в:
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юрченко В.В., Державний нотаріус Десятої Київської державної нотаріальної контори Шульга С.В. про забезпечення доказів до пред'явлення позовної заяви до суду про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності у порядку спадкування.
Відповідно до положень ч.1та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.