ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13256/19
провадження № 2/753/1087/20
"28" січня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У липні 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач, разом - сторони) про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований такими обставинами. Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 15.09.2007 Виконкомом Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, актовий запис № 5. ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 . Одруження виявилося невдалим. Останні роки постійно виникають сварки, внаслідок того, що кожний з нас має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв'язку з цим сторони припинили шлюбні стосунки, перестали вести спільне господарство.
Позивач подала заяву про підтримання позовних вимог, а відповідач - про визнання позову.
Враховуючи, що відповідач визнав позов, суд відповідно до положень частини 3 статті 200 ЦПК України вбачає підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
Зважаючи на неявку усіх учасників справи, фіксування судового процесу технічним засобом не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Із заяв сторін вбачається, що останні роки їх сім'я існує лише формально: вони не підтримують шлюбно-сімейних відносин та не ведуть спільного господарства.
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Так, відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження…є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість… (частини 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України).
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже зважаючи на те, що відповідач безумовно визнав позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд відповідно до положень статей 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та повертає позивачу 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
Керуючись статтями 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 вересня 2007 р. Виконкомом Кордишівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, актовий запис № 596, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 гривень.
Повернути ОСОБА_1 Ѕ частину судового збору, що становить 384,20 гривень, сплаченого згідно квитанцій № 0.0.1397663935.1 від 02.07.2019.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне судове рішення складене 28.01.2020.