Справа № 752/23704/19
Провадження № 1-кс/752/1327/20
02 березня 2020 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю адвоката - ОСОБА_3
за участю прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення слідчого про підозру, подану в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в рамках кримінального провадження №12019100010009460 від 08.11.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, суд,-
Встановив
В провадження слідчого судді надійшла вказана скарга, у якій захисником ОСОБА_3 порушено питання про скасування письмового повідомлення про підозру від 27.11.2019 року ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, складеного слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 .
В обґрунтування скарги захисник ОСОБА_3 посилається, що слідчим та прокурором не встановлено об'єктивних даних, які дозволяють обґрунтовано припустити вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Не надано належної правової оцінки сукупності доказів, зібраних під час досудового розслідування. Повідомлена підозра не відповідає стандарту доведеності, встановленому для даного процесуального рішення практикою ЄСПЛ, що дозволяє необґрунтовано застосовувати до підозрюваного заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі й пов'язані із застосуванням примусу.
Захисник стверджує, що протиправні дії вчинені проти особи - ОСОБА_7 , які не були поєднані із грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та не супроводжувалися особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Вважає, що зібрані докази свідчать про кваліфікацією дій підозрюваного ОСОБА_5 за ч.1 ст. 125 КК України за наслідками заподіяних потерпілому легких тілесних ушкоджень.
Посилається на постанову Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» щодо відмежування хуліганства від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин вчинення ним кримінально караних дій. Також наводить зміст п. 10 постанови Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №288/1158/16-к (провадження № 13-28кс19) щодо безпосереднього об'єкту злочину за ст. 296 КК України, яким є громадський порядок.
На думку захисника ОСОБА_3 невірна кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_5 призвела до невідповідності повідомлення про підозру від 27.11.2019 року фактичним обставинам кримінального правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі з наведених у ній мотивів.
Прокурор не вбачає підстав для скасування повідомленої ОСОБА_5 підозри за ч. 4 ст. 296 КК України. Зазначив про спростування доводів скарги матеріалам досудового розслідування.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100010009460 від 08.11.2019 року.
Встановлено, що 27.11.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України. Також повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення і підозрюваному ОСОБА_8 .
Сутність повідомленої підозри полягає у вчиненні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 заздалегідь спланованого грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, групою осіб із розподіленням ролей кожного, із застосуванням предметів, заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а саме газового балончику та предмету, схожого на кастет.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, 08.11.2019 року, о 08 год., ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 перебували у салоні автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT» номерний знак державної реєстрації « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_9 , який не був обізнаний про їх наміри. Рухаючись поряд із будинком АДРЕСА_1 , вони побачили ОСОБА_7 , який прямував до станції метро «Васильківська». На прохання ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ОСОБА_9 повернув у пров. Охтирський у м. Києві, зупинив автомобіль на узбіччі та чекав на них в автомобілі.
Після зупинки автомобіля, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підійшли до ОСОБА_7 ззаду та, перебуваючи у громадському місці, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи загально прийняті норми моральності та поведінки, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, ОСОБА_5 , відповідно до відведеної йому ролі, наніс удар в область потилиці та в область носу ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 , відповідно до відведеної йому ролі, розбризкав речовину із газового балончику «ТЕРЕН-4М» в обличчя ОСОБА_7 . Після цього ОСОБА_5 наніс ще один удар рукою в область підборіддя, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на землю та розбив мобільний телефон марки «Apple Iphone 11».
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_8 уїхали з місця вчинення злочину на автомобілі під керуванням ОСОБА_9 .
Протиправними діями підозрюваних була завдана потерпілому ОСОБА_7 матеріальна шкода в розмірі 2 000 грн., та фізична шкода у вигляді хімічних опіків 1 ступеню кон'юнктиви склери та повік обох очей, синців на спинці носу в середній третині, в нижньощелепній ділянці справа, садна на спинці носу в верхній третині, та на підборідді справа.
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора, зокрема, після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Відповідно до положень ч.3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Досліджений слідчим суддею зміст письмового повідомлення про підозру від 27.11.2019 року ОСОБА_5 , залучений стороною захисту до скарги, свідчить, що в ньому відображені обставини, передбачені п.п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України, у тому числі, щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ..
Захисник ОСОБА_3 у скарзі оспорює правову оцінку дій підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України, аналізуючи на власний розсуд показання підозрюваних, потерпілого, свідка ОСОБА_9 щодо обставин події, копії протоколів допитів яких залучені ним до скарги.
Проте, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За залученими стороною захисту матеріалами досудового розслідування слідчим суддею не встановлено очевидної необґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.
Захисником ОСОБА_3 при оспорюванні зазначеної кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 зроблено наголос лише на ступеню тяжкості заподіяних потерпілому легких тілесних ушкоджень. При цьому, поза увагою залишена сукупність інших обставин інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, зокрема, пов'язаних із спрямованістю умислу, мотивами та цілями винного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Порушень кримінального процесуального закону, які б мали своїм наслідком скасування повідомлення про підозру, слідчим суддею не виявлено.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає про відсутність підстав для задоволення поданої скарги, оскільки не встановлено очевидної необґрунтованості підозри.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 КПК України, суд,-
Ухвалив
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на повідомлення слідчого ОСОБА_6 від 27.11.2019 року ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження №12019100010009460 від 08.11.2019 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя