Справа № 708/145/20
Номер провадження № 2-а/708/3/20
02 березня 2020 року
Чигиринський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Івахненко О.Г.,
при секретарі - Тендітній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області, сержанта поліції Метошопа Максима Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 24 січня 2020 року відповідачем було винесено постанову серії ДП 18 № 372720 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн.
В даній постанові було вказано, що він 24.01.2020 року о 10 год. 40 хв. керував автомобілем Suzuki Grand Vitara, д/н НОМЕР_1 , та рухався по а/д Суботів - Чигирин без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України.
Оскаржувана постанова по змісту та оформленню є незаконною, оскільки 24 січня 2020 року він рухався на своєму автомобілі з увімкненими фарами денних ходових вогнів, оскільки вони передбачені комплектацією автомобіля.
Тому він дотримався вимог, передбачених п. 9.8 ПДР України, де зазначено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Про даний факт він вказував інспектору поліції, однак останній проігнорував даний факт.
Окрім того, інспектор поліції неправильно кваліфікував його його дії, притягнувши до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою передбачено порушення водіями правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Натомість відповідальність за порушення п. 9.8 ПДР України передбачена ст. 125 КУпАП.
Тому, вважаючи дану постанову незаконною, просить суд скасувати вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а провадження у справі закрити.
У судове засідання представник позивача не з"явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.
Відповідач Метошопа М.А. в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі та не визнання позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 372720 від 24.01.2020 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 24.01.2020 року о 10 год. 40 хв. керуючи автомобілем Suzuki Grand Vitara, д/н НОМЕР_1 , рухався по а/д Суботів-Чигирин без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР України.
Оригінал оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано, а з наявної в матеріалах справи копії взагалі неможливо зрозуміти кого і за що притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки бланк постанови не заповнений і містить лише реквізити для сплати штрафу, а тому суд виходить лише з наданих позивачем відомостей.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
А згідно до ч. 2 ст. 251 КупАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень належних та допустимих доказів в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, не долучено до матеріалів справи.
Так, п. 9.8 ПДР України (розділ 9 - Попереджуваьні сигнали) передбачено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар, в той час як денні ходові вогні передбачені конструкцією належного позивачу транспортного засобу - автомобіля Suzuki Grand Vitara, д/н НОМЕР_1 .
Сама ж оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення не може розглядатися як належний та допустимий доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки, як зазначалося вище, не містить жодних даних про порушення водієм правил дорожнього руху.
Крім того, судом встановлено, що відповідальність за порушення вимог п. 9.8 ПДР України не передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою визначено відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, які регулюються нормами розд. 19 ПДР України (Користування зовнішнімисвітловими приладами), що не відповідає обставинам події.
Тому наданий суду відеодоказ не спростовує того, що стягнення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, не може застосовуватися до водіїв, які здійснюють рух за межами населених пунктів у світлу пору доби без увімкнених денних ходових вогнів.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупності вище наведених обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Беручи до уваги те, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачами до суду не надано, то суд змушений приймати рішення на підставі наявних доказів і констатувати, що факт порушення позивачем вимог ч.2 ст.122 КУпАП не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, до того ж спростовується вищевказаними доказами.
З врахуванням цього суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 372720 від 24.01.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. підлягає скасуванню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави стягнення з відповідачів судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,8,14,22,72-79,211,220,241-246,250,271, 286 КАС України,суд
Позов ОСОБА_1 до Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу Головного управління національної поліції в Черкаській області, сержанта поліції Метошопа Максима Анатолійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 372720 від 24.01.2020 року, винесену поліцейським СРПП № 1 Чигиринського відділення поліції Смілянського відділу поліції Головного управління національної поліції в Черкаській області сержантом поліції Метошопом Максимом Анатолійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі чотириста двадцять п'ять гривень - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Г. Івахненко