Справа №705/1696/19
3/705/215/20
02 березня 2020 року суддя Уманського міськрайонного суду, Черкаської області Годік Л.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 148203 складеного 28.03.2019 року поліцейським взводу ПП в м. Умань УПП в Черкаській області Даценко Д.С. громадянин ОСОБА_1 28.03.2019 року о 20 год. 00 хв. в м. Умань по вул. І.Богуна, 17/2, керував т/з Ваз-21093, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проходив, зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно вимог ст.278 КпАП України було виявлено ряд порушень, які позбавляють суддю можливості належним чином розглянути дану справу.
Адміністративний матеріал неодноразово повертався до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліціїдля усунення вказаних в постанові судді від 09.04.2019 року недоліків, однак недоліки усунуті не були.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини „поза розумним сумнівом означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного „розумного сумніву в цьому, тоді як наявність такого „розумного сумніву у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Слід зауважити, що в деяких справах проти України Європейський Суд розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до „кримінального аспекту в розумінні Конвенції, що з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним (див. пункт 33 рішення у справі „Гурепка проти України (№ 2)) та такі адміністративні провадження слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
З огляду на міркування викладені вище суддя не може покласти в основу обвинувачення вказані матеріали, оскільки вони зібрані та оформлені не належним чином.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суддя приходить до висновку, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Леся Сергіївна Годік