Справа № 703/2488/19
2/703/164/20 .
02 березня 2020 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
за участі секретаря Бойко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Смілянського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-
встановив:
Смілянський район електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору від 24 вересня 2008 року, укладеного між Смілянським РЕМ та ОСОБА_2 , позивачем здійснювалось постачання електричної енергії в будинок АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На час її смерті за вказаною адресою був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_1 .
Послуги по електропостачанню будинку після смерті ОСОБА_2 надавались вчасно та добросовісно.
Товариство нараховувало відповідачу вартість послуг за тарифами, затвердженими відповідно до чинного законодавства, однак ОСОБА_1 , як фактичний споживач послуг, не здійснював їх оплату.
Посилаючись на те, що відповідач з 01 лютого 2017 року по 20 вересня 2017 року має борг по оплаті наданих послуг в розмірі 2920 гривень 59 копійок, добровільно його не сплачує, позивач просив стягнути його в примусовому порядку.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, в направленій на адресу суду заяві позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач на розгляд справи не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл. 11 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст. 128 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності з наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що 24 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією для населення. За умовами договору енергопостачальник зобов'язався постачати споживачеві електричну енергію в будиночок АДРЕСА_1 (а.с.6).
Як вбачається з актового запису про смерть №832 від 27 листопада 2014 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).
Із довідок виконавчого комітету Тернівської сільської ради № 193 від 22 квітня 2019 року № 164 від 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з 2009 року в АДРЕСА_1 . (а.с. 11).
Згідно довідки виконавчого комітету Тернівської сільської ради № 164 від 21 лютого 2020 року вбачається, що відповідно до запису з погосподарського обліку № 1189-1 за 2016 - 2020 роки головою будинковолодіння в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі в рішенні суду - чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Частинами 1,2 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , статті 67 ЖК України передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.
У даному випадку між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, у якому проживає ОСОБА_1 , надавалися житлово-комунальні послуги у вигляді енергопосточання, нарахування плати за які здійснювалися Смілянським РЕМ відповідно до тарифів.
Відповідно до розрахунку боргу за використану електричну енергію відповідачу нараховано 2920 гривень 59 копійок боргу за спожиту електричну енергію за період з 01 лютого 2017 року по 20 вересня 2017 року, який суд визнає достовірним та правильним та приймає до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 76 ЦПК України (а.с. 12).
Підтвердженням наявності заборгованості за використану електроенергію є дані по особовому рахунку № 0739065.
Частино 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, вимоги позивача про звернення з позовом до одного з солідарних боржників ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідач свого розрахунку вартості отриманих послуг за спожиту електричну енергію суду не надав та не довів відсутність заборгованості перед Смілянським районом електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» .
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на предмет підтвердження наявності у відповідача боргу з оплати послуги з постачання теплової енергії в розмірі 2920 гривень 59 копійок.
Враховуючи наведене, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1921гривню.
На підставі наведеного, керуючись п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», ст. ст. 13, 20, 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV, ст. 543 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 141, 223, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України,-
вирішив:
Позов Смілянського району електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 на користь Смілянського району електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», юридична адреса: с. Костянтинівка, вул. Енергетиків, 4, Смілянського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 25204531, 2920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок боргу за спожиту електричну енергію, судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню, а всього - 4841 (чотири тисячі вісімсот сорок одну) гривню 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, а особи, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 30 днів з дня його отримання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Головуючий
Сторони по справі:
Позивач: Смілянський район електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», юридична адреса: с. Костянтинівка Смілянського району Черкаської області, вул. Енергетиків, 4, код ЄДРПОУ 25204531.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 .
Головуючий О.П.Опалинська