Справа № 686/31094/19
Провадження № 2-а/686/122/20
29.01.2020
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Логінової С.М.,
при секретарі судового засідання - Д'яковичу О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні у залі суду у м. Хмельницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, посилаючись на те, що 30 жовтня 2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції була винесена постанова серії ЕАК № 16884468 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 керував негабаритним транспортним засобом DAF 95 FX 430 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC 24-2 державний номерний знак НОМЕР_2 перевозив великогабаритний вантаж, габарити якого перевищують допустимі, без відповідного дозволу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132 -1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 510 грн.
Позивач посилається на те, що оригінал реєстраційного документу знаходиться у ПП «Транс - АВТО - Д».
Вважає, що означена постанова підлягає скасуванню, оскільки відсутні будь - які докази щодо порушення ним правил 22.5 Дорожнього руху України.
Просить скасувати постанову серії ВР № 157024 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
У судове засідання позивач не прибув, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не прибув належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2019 р. інспектором Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції була винесена постанова серії ЕАК № 16884468 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132 -1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 керував негабаритним транспортним засобом DAF 95 FX 430 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом TAD CLASSIC 24-2 державний номерний знак НОМЕР_2 перевозив великогабаритний вантаж, габарити якого перевищують допустимі, без відповідного дозволу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132 -1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 510 грн.
Позивач посилається на те, що оригінал реєстраційного документу знаходився у ПП «Транс -АВТО - Д» та не зазначив про те, який документ був у нього наявний що давав право на перевезення такого вантажу.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням роз'яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання щодо правильного складання протоколу а інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" № 879 від 27 червня 2007 року затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до п. З Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За визначенням, наведеним у пп. 4 п.2 цього Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, частиною 4 зазначеної статті на суд покладається обов'язок вживати визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів,
Суд приходить до висновку, що підстави для скасування постанови відсутні, оскільки позивач не довів наявність у нього дозволу на рух за визначеним маршрутом.
Керуючись ст. ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. ст. 132 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
вирішив:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Хмельницькому Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду з дня її проголошення.
Суддя Логінова С.М.