13.02.2020 Справа №607/26424/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицай К.М.
за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,
учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів Крайник Н.В., Ємець Д.В., Клима А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що через мережу Інтернет була розповсюджена інформація про те, що в результаті поломки системі водозабору у місто Тернопіль упродовж однієї доби для всього міста подавалась заражена вода. Як споживач води він звернувся із відповідним запитом до Тернопільського міського голови, потім звертався до суду. В результаті його дій виявилось, що дана інформація є неправдивою. Позивача виставили на посміховисько особи, котрі розповсюдили дану недостовірну інформацію в мережі Інтернет. Оскільки, мав місце склад закінченого злочину, передбаченого ст. 259 Кримінального кодексу України, він звернувся до прокурора Тернопільської області старшого радника юстиції Перч В.О. із повідомленням про скоєне злочинне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 259 «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності» КК У країни. Дане повідомлення було прийняте від ОСОБА_1 23.01.2019 року та зареєстроване під Вх. №110. Оскільки прокуратура Тернопільської області виявила бездіяльність та не внесла відомості в ЄРДР, позивач оскаржив дану бездіяльність слідчому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Ухвалою слідчого судді від 01.02.2019 року у справі №607/2319/19, провадження №1кс/607/1616/2019 його скаргу було задоволено. Було зобов'язано прокурора Тернопільської області виконати дії, відповідно до статті 214 КПК України, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_1 від 23 січня 2019 року та визначити орган досудового розслідування. Після даної ухвали жодних відомостей про подальший рух його повідомлення про злочин після винесення Ухвалою слідчого судді від 01.02.2019 року у справі №607/2319/19, провадження №1кс/607/1616/2019 йому не надходило. Прокуратура Тернопільської області не надіслала на його адресу належним чином завіреної копії витягу з ЄРДР, до даного часу він не знає ні прізвища слідчого, ні номер кримінального провадження. В той же час поліція надіслала позивачу простого листа від 11.02.2019 року №В-14, з якого вбачається, що поліція взагалі не проводила жодного розслідування, а розглядала моє повідомлення про злочин в порядку Закону України «Про звернення громадян». І це при тому, що за станом на 11 лютого 2019 року була в наявності ухвала слідчого судді від 01.02.2019 року у справі №607/2319/19, провадження №1кс/607/1616/2019. Таким чином, з боку поліції має місце неправомірне застосування норм Закону України « Про звернення громадян», всупереч вимогам ст.12 Закону України «Про звернення громадян», в силу якої дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження». Після надіслання ОСОБА_1 даного листа жодних слідчих дій не проводилось. Позивача не викликали та не допитали, як потерпілу особу. І це при повній бездіяльності прокуратури, котра взагалі самоусунулась від здійснення процесуального контролю.
Даною довготривалою бездіяльністю ОСОБА_1 завдана моральна шкода, котру він оцінив в розмірі 5000 грн. Завдана йому моральна шкода по категорії відноситься до п.2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України і полягає у душевних стражданнях, яких він, ОСОБА_1 , як фізична особа зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого. Поліція, користуючись повною відсутністю процесуального контролю з боку прокуратури, злісно ухиляється від розслідування даного злочину. При визначенні розміру завданої йому моральної шкоди, виходив з меж розумності та справедливості, судової практики відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Від представника відповідача прокуратури Тернопільської області надійшов відзив, згідно якого вважають доводи ОСОБА_1 необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Так, ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду надійшла до прокуратури області 05.02.2019, що підтверджується датою на відтиску штампу вхідної кореспонденції прокуратури області. На виконання зазначеної ухвали суду прокуратурою області відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України протягом 24 годин з моменту її надходження до прокуратури області, а саме 06.02.2019, внесено до ЄРДР відомості за №42019210000000036 за повідомленням ОСОБА_1 від 23.01.2019 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.259 КК України. На вказану ОСОБА_1 адресу: АДРЕСА_1 , 06.02.2019 за вихідним №04/2/4-157-вих 19 надіслано повідомлення про виконання ухвали слідчого судді від 01.02.2019 у справі № 607/2319/19 та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань на 1 аркуші. Того ж дня, тобто 06.02.2019, за вихідним № 04/2/4-158-вих 19 кримінальне провадження №42019210000000036 для проведення досудового розслідування направлено начальнику СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, як це передбачено ч.1ст.214 КПК України. За результатами досудового розслідування 20.06.2019 слідчим прийнято рішення про його закриття за п. 2 ч.1 ст.284 КПК України. Отже, твердження позивача про бездіяльність прокуратури області, не надіслання йому витягу з ЄРДР тощо є необгрунтованими, безпідставними та голослівними, оскільки позивачем на підтвердження вказаних обставин не надано до суду жодних доказів, як і доказів, того, що позивач звертався з відповідними запитаннями до прокуратури щодо отримання інформації про відповідне кримінальне правопорушення. Таким чином будь-яких порушень, які б давали підстави для звернення позивача до суду з даного питання в порядку цивільного судочинства, прокуратурою не допущено, не вчинено дій або бездіяльності, що завдали моральної шкоди позивачу. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з прокуратури не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню. Крім того, для настання відповідальності з вказаних підстав, обов'язковою умовою є визнання рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів (посадових осіб) протиправними в установленому порядку, наявність шкоди та причинний зв'язок між протиправними діями заподіювача та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов'язком позивача. Однак, позивач належних і допустимих доказів, що підтверджували б наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, не надав. Бездіяльність органів прокуратури, поліції не встановлена судовим рішенням. Таким чином, підстави для відшкодування державою моральної шкоди позивачу відсутні.
Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Крайник Н.В. надійшов відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач не визнає позов з наступних підстав. 23.01.2019 року позивач звернувся до прокурора Тернопільської області Перч В.О. з повідомленням про скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Після того, 30.01.2019 року звернувся зі скаргою в порядку ст. 303-307 КПК України до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в якій просив визнати протиправною бездіяльність посадової особи прокуратури відповідальної за внесення відомостей в ЄРДР, та зобов'язати внести відомості за заявою ОСОБА_1 від 23.01.2019 року. Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2019 року скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано прокурора Тернопільської області виконати дії, відповідно до ст. 214 КПК України, внести відповідні відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_1 від 23.01.2019 року та визначити орган досудового розслідування. Прокуратурою Тернопільської області було внесено відомості до ЄРДР та направлено матеріали до СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області для досудового розслідування. 20.06.2019 року слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Мазуром Н. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42019210000000036 у зв'язку з відсутністю складу злочину. Дану постанову позивач не оскаржував, а отже був з нею згідний та вона на даний час є чинною. Крім того, посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження моральної шкоди, завданої йому органом досудового розслідування. До матеріалів справи не долучено жодних довідок із закладів охорони здоров'я, які б підтверджували факт погіршення самопочуття позивача через моральні та фізичні страждання, не наведено доказів причинного зв'язку такого порушення з неправомірними діями відповідача та не вказано які саме дії відповідача є неправомірними.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги та заперечення на відзиви підтримав в повному обсязі та просить суд задовольнити його позовну заяву. Крім того, пояснив, що неправомірними діями відповідачів порушено його цивільне право як споживача на належне водопостачання та достовірну інформацію стан питної води. Зазначив, що відповідачами не надано доказів, що його сповістили про те, що відомості внесені в ЄРДР. Також, вказав, що постанову про закриття провадження у даній справі він не отримував, тому твердження представника відповідача, що він з нею погодився, не відповідає дійсності. Дана постанова також є свідченням бездіяльності ГУНП в Тернопільській області, оскільки не провів жодних слідчих дій по встановленню осіб, причетних до даного повідомлення про подачу зараженої води. Стосовно моральної шкоди, то в даному випадку слід застосувати норму ч. 6 ст. 1176 ЦК України та стягнути солідарно з відповідачів 5000 грн. моральної шкоди.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіКрайник Н.В. в судовому засіданні підтримав наданий відзив на позовну заяву, заперечив щодо задоволення позовних вимог позивача та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Представник відповідача Прокуратури Тернопільської області Ємець Д.В. в судовому засіданні підтримала наданий відзив на позовну заяву та заперечила щодо задоволення позовних вимог позивача та просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Представник відповідача Державної казначейської служби України Клим А.А. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог позивача, просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
Через мережу Інтернет була розповсюджена інформація про те, що в результаті поломки системі водозабору у місто Тернопіль упродовж однієї доби для всього міста подавалась заражена вода.
Позивач ОСОБА_1 15 жовтня 2018 року звернувся із запитом до Тернопільського міського голови Надала С.В. , в якому просить підтвердити чи спростувати інформацію про техногенну, екологічну катастрофу на очисних спорудах м.Тернополя.
Згідно відповіді заступника міського голови № 6739/02 від 31.10.2018 року, наведена у запиті позивача інформаціє є неправдивою.
23.01.2019 року Прокуратура Тернопільської області отримала від ОСОБА_1 повідомлення про скоєне злочинне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України.
Крім того, 30.01.2019 року позивач звернувся зі скаргою в порядку ст. 303-307 КПК України до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в якій просив визнати протиправною бездіяльність посадової особи прокуратури Тернопільської області, відповідальної за внесення відомостей в ЄРДР, та зобов'язати внести відомості за заявою ОСОБА_1 від 23.01.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2019 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано прокурора Тернопільської області виконати дії, відповідно до ст. 214 КПК України, внести відповідні відомості до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_1 від 23.01.2019 року та визначити орган досудового розслідування.
11 лютого 2019 року ГУНП в Тернопільській області надало відповідь ОСОБА_1 про те, що на час його звернення підстав для внесення до ЄРДР та початку розслідування немає.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06 лютого 2019 року Прокуратурою Тернопільської області було внесено відомості до ЄРДР, номер кримінального провадження 42019210000000036.
Відповідно до повідомлення Прокуратури Тернопільської області, 06.02.2019 за вихідним №04/2/4-157-вих 19, ОСОБА_1 надіслано повідомлення про виконання ухвали слідчого судді від 01.02.2019 у справі № 607/2319/19 та копію витягу з ЄРДР.
Як вбачається із доручення про проведення досудового розслідування від 06 лютого 2019 року, Прокуратура Тернопільської області доручила СВ ТВП ГУНП в Тернопільської області провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019210000000036 від 06.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР Прокуратурою Тернопільської області.
Постановою слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Мазур Н.М. від 20.06.2019 року кримінальне провадження № 42019210000000036 від 06.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У статті 19 Конституції України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Чинним законодавством України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами внаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Таким чином, враховуючи, що жодної з перелічених незаконних дій щодо ОСОБА_1 вчинено не було, стаття 1176 ЦК України не підлягає застосуванню у даній справі.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами.
Відповідно до вимог діючого законодавства шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Вказаною статтею визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
При цьому, як вбачається з тексту статті 1174 ЦК України, для відшкодування особі шкоди за її положеннями, обов'язковою умовою є заподіяння особі шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень.
Судом встановлено, що відповідачем прокуратурою Тернопільської області на виконання ухвали слідчого судді від 01.02.2019 у справі № 607/2319/19 вчинено дії із внесення відомостей до ЄРДР 06.02.2019 року ОСОБА_1 надіслано повідомлення та вихідним №04/2/4-157-вих 19 з копією витягу ЄРДР, та доручено СВ ТВП ГУНП в Тернопільської області провести досудове розслідування, в подальшому постановою слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Мазур Н.М. від 20.06.2019 року дане кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю складу злочину.
Таким чином, судом не встановлено незаконності дій чи бездіяльності з боку прокуратури Тернопільської області, ГУНП в Тернопільській області при здійсненні процесуальних дій у кримінальному провадженні, а доводи позивача зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями, які приймалися посадовими особами у кримінальному провадженні.
Крім того, в судове засідання позивачем не подано, а судом не здобуто доказів порушення його особистих немайнових чи процесуальних прав, завдання шкоди його здоров'ю та душевних страждань, не доведено причинного зв'язку такого порушення з неправормірними діями чи бездіяльністю відповідачів, а отже заподіяння йому внаслідок дій чи бездіяльності відповідачів моральної шкоди.
Поряд з тим, суд наголошує, що незгода позивача із процесуальним діями та рішеннями працівників ГУНП в Тернопільській області та органів прокуратури не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.
Відповідний висновок щодо застосування норм права, який врахований судом при вирішенні даного спору, викладений у постанові від 31 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справа №522/23048/16-ц.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачами, а тому приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 56 Конституції України, ст.ст. 1166, 1167, 1174, 1176, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, прокуратури Тернопільської області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності незаконною та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: вул. Валова, 2, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.
Відповідач: прокуратура Тернопільської області (місце знаходження: вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль), код ЄДРПОУ 02910098.
Відповідач: Державна казначейська служба України (місце знаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37567646).
Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2020.
Головуючий суддяК. М. Грицай