14.02.2020 Справа №607/28436/19
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицак Р.М., розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06 грудня 2019 року із Управління патрульної поліції в Тернопільській області надійшли до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №312184 від 02 грудня 2019 року, гр. ОСОБА_1 02 грудня 2019 року о 22 год. 55 хв. по вул. 15 Квітня, в м. Тернополі керував автомобілем марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest» 6820 № ARHJ-0295 в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На табло приладу висвітлило результат 1,98 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 не з'явився, попередньо надавши суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із його незадовільним станом здоров'я та потребою залучення до участі до справи захисника, оскільки договір про надання правової допомоги з адвокатом Дрозда В.П. розірвано.
Суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин та враховуючи те, що судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для того, щоб ОСОБА_1 мав можливість надати свої аргументи під час слухання цієї справи у суді, і оскільки він неодноразово повідомлявся судом про дату, час та місце проведення розгляду його справи, проте до суду не з'явився, доказів поважності причин неявки суду не надав та не поцікавився рухом його справи, суд приходить до висновку, що по справі наявні всі дані про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення. Відтак на підставі ст.268 КУпАП справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 ч.1 КУпАП можливо розглянути за його відсутності.
Суд дослідивши та оцінивши всі докази в сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 є доведеною виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена наступними матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №312184 від 02 грудня 2019 року;
- копією акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому міститься підпис ОСОБА_1 , що свідчить про те, що останній з результатом огляду згідний;
- результатом тесту виготовленого за допомогою приладу «Drager Alcotest» 6820 № ARHJ-0295 (свідоцтво про повірку №12-01/6378, чинне до 30.10.2020), щодо виявлення стану сп'яніння від 02 грудня 2019 року о 23 год. 10 хв., який показав результат - 1.98 ‰;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №260526 від 02.12.2019 р. складеного відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №260527 від 03.12.2019 р. складеного відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП;
- копією схеми місця ДТП, яка трапилася 02.12.2019 р. о 21 год.30 хв. в АДРЕСА_2 Злуки АДРЕСА_3 57;
- копією письмових пояснень ОСОБА_4 від 02.12.2019 р.;
- копією протоколу огляду транспортного засобу від 02.12.2019 р.;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 03.12.2019р;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.12.2019 р.;
- копією рапорту від 02.12.2019 р;
- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2019 року згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 255 гривень;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 02 грудня 2019 року згідно яких вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 . В їх присутності водій ОСОБА_1 , продував газоаналізатор «Drager Alcotest» 6820 № ARHJ-0295 результат якого показав позитивну пробу 1,98 ‰. Із результатами тесту водій погодився;
- відеозаписом із камер відео реєстратора, зафіксовано, що ОСОБА_1 02 грудня 2019 року керував транспортним засобом марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння та після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою газоаналізатор «Drager Alcotest» 6820 № ARHJ-0295 в присутності двох свідків зафіксовано результат тесту на алкоголь, який становить 1,98 ‰.
Згідно довідки виданої Управлінням патрульної поліції у Тернопільській області від 04 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Призначаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі (600) шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяР. М. Грицак